Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 13 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 6 серпня 2008 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що 2 серпня 2006 року з вини відповідача сталась дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП), унаслідок якої було пошкоджено належний йому автомобіль "Фольксваген", у зв’язку із чим йому завдано матеріальної та моральної шкоди.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 3 тис. грн. і 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

У процесі судового розгляду позивач збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 5 140 грн., 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, витрати на проведення експертизи в розмірі 688 грн. і судовий збір у розмірі 101 грн.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 13 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 6 серпня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 5 140 грн., 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, витрати на проведення експертизи в розмірі 688 грн. і судові витрати в розмір 131 грн. 40 коп.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що з вини ОСОБА_1 сталась ДТП, унаслідок якої позивачу було завдано матеріальної та моральної шкоди.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна.

Судом установлено, що 2 серпня 2006 року на вул. Грушевського в м. Малині Житомирської області сталась ДТП за участі автомобілів "Форд" під керуванням відповідача та "Фольксваген" під керуванням позивача.

В ухвалі Малинського районного суду Житомирської області від 8 листопада 2006 року про призначення автотехнічної експертизи зазначені вихідні дані, зокрема: швидкість руху автомобіля "Фольксваген", зі слів представника позивача, становила 60 км/год., а автомобіля "Форд", зі слів відповідача, – 50 км/год.

Згідно з висновком експерта від 18 грудня 2006 року № 49 причиною виникнення даної ДТП були дії ОСОБА_1

Разом з тим під час проведення дослідження експерт дійшов висновку, що вихідні дані щодо швидкості руху автомобілів технічно необґрунтовані, тому змінив дані та в подальших розрахунках виходив зі швидкості руху автомобіля "Фольксваген" перед зіткненням 20-40 км/год.

Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_2 і вказаного висновку експерта, представник ОСОБА_1 зазначав про неуважність експерта та самовільну зміну експертом вихідних даних під час проведення дослідження, що викликає сумніви в його правильності. Тому представник відповідача заявляв клопотання про виклик експерта в судове засідання для дачі пояснень.

Відповідно до п. 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (z0705-98) , експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі змістом ч. 2 ст. 189 ЦПК України для роз’яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (v0008700-97) роз’яснено, що при проведенні експертизи суд виконує такі дії, зокрема, допитує експерта з метою роз’яснення й доповнення ним висновку.

Згідно із ч. 2 ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Однак суд у порушення вимог ст. 213 ЦПК України зазначених положень закону та обставини справи не врахував, доводів представника відповідача належним чином не перевірив, не з’ясував до кінця питання щодо обґрунтованості зміни експертом вихідних даних при проведенні дослідження та відповідність висновку експерта іншим матеріалам справи, у зв’язку із чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для допиту експерта з метою роз’яснення його висновку.

Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної автотехнічної експертизи та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на зазначене уваги не звернув.

За таких обставин визнати ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 13 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 6 серпня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.