Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 вересня 2008 року,

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, зазначаючи, що з 19 вересня 1999 року до 23 березня 2004 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3. Після розірвання шлюбу вони з відповідачем знову почали жити разом і ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син ОСОБА_4 На даний час вони не живуть однією сім’єю, діти проживають разом із нею, але відповідач добровільно матеріальної допомоги на їхнє утримання не надає.

Посилаючись на викладене, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі – 2 тис. грн. щомісяця та на своє утримання – 150 грн. щомісяця у зв’язку з тим, що вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 вересня 2008 року, позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі 700 грн. щомісяця, починаючи з 30 січня 2008 року до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В обґрунтування касаційної ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і зміну рішення районного суду в частині розміру стягнутих із нього аліментів.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 і стягуючи з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 700 грн. щомісяця, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із загальних засад розумності та справедливості.

При розгляді справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.