Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Лященко Н.П., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства", відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про відшкодування шкоди за касаційними скаргами комунального підприємства "Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства" (далі – КП "Красногвардійське ВУЖКГ"), відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (далі – ВАТ "Крименерго") на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2008 року,

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до КП "Красногвардійське ВУЖКГ", ВАТ "Крименерго" про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі та обслуговується КП "Красногвардійське ВУЖКГ".

25 червня 2006 року на електрощиту в підвалі цього будинку перегорів нульовий провід і різко підвищилася напруга, унаслідок чого в його квартирі вийшла з ладу побутова техніка, чим йому була завдана майнова і моральна шкода, яку він просив стягнути з КП "Красногвардійське ВУЖКГ" та ВАТ "Крименерго".

Рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2008 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з КП "Красногвардійське ВУЖКГ" на користь ОСОБА_1. на відшкодування майнової шкоди 180 грн. 75 коп., на відшкодування моральної шкоди 200 грн., за надання юридичної допомоги 100 грн., а також судові витрати.

Стягнуто з ВАТ "Крименерго" на користь ОСОБА_1. на відшкодування майнової шкоди 180 грн. 75 коп., на відшкодування моральної шкоди 200 грн., за надання юридичної допомоги 100 грн., а також судові витрати.

У касаційних скаргах КП "Красногвардійське ВУЖКГ", ВАТ "Крименерго" ставлять питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони стверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1. довів факт спричинення йому шкоди виведенням з ладу електроприладів у його квартирі, а КП "Красногвардійське ВУЖКГ", на балансі якого знаходяться внутрішньобудинкові мережі, несе відповідальність за технічний стан внутрішньобудинкового обладнання мереж і комунікацій, які розташовані поза межами квартир. ВАТ "Крименерго", як постачальник електроенергії, також відповідає за дотримання параметрів у міських електромережах, у тому числі з напруги.

Але з такими висновками суду погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 714 ЦК України, ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" та пп. 37, 41, 43, 46 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , споживач має право на отримання електроенергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами та на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, а енергопостачальник зобов’язаний забезпечувати надійне та безперервне постачання електричної енергії згідно з умовами договору, а у випадку порушення умов договору, зокрема, у разі відпуску електроенергії, параметри якості якої знаходяться поза межами показників, зазначених у договорі, чи надання послуг, що за якістю не відповідають вимогам нормативно-технічних документів, несе відповідальність згідно із законодавством та договором, у тому числі і за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, у розмірі й порядку, визначених законодавством.

Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 у редакції постанови НКРЕ від 22 серпня 2002 року № 928 (z0903-02) (надалі Правила користування) визначено, що межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності;

Відповідно до п. 2.2 зазначених Правил користування межа експлуатаційної відповідальності між споживачем і електропередавальною організацією за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В встановлюється:

1) у разі повітряного відгалуження - у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку, або на ввідних клемах першого комутаційного апарата, встановленого на ввідному пристрої будівлі споживача;

2) у разі кабельного вводу - на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої будівлі споживача.

За технічний стан контактних з'єднань на межі балансової належності та на межі експлуатаційної відповідальності електромережі в будинках, що належать житловим організаціям, установам та іншим невиробничим споживачам, відповідає електропередавальна організація.

Згідно із пп. 1 п. 2.4 зазначених Правил користування передбачено, що межа експлуатаційної відповідальності між споживачем - фізичною особою, об'єднанням співвласників (власником) багатоквартирних будинків та/або власником електричних мереж за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок для квартир багатоповерхових будинків установлюється на відхідних клемах розрахункових засобів обліку поверхових або квартирних електрощитів або ввідних клемах комутаційних апаратів.

Суд усупереч вимогам ст.ст. 213, 214, 303, 309, 316 ЦПК України на наведене уваги не звернув; не з’ясував, у кого на балансі є внутрішні електромережі будинку АДРЕСА_1; не вирішив питання про те, чи мало місце порушення енергопостачальником умов договору постачання електроенергії належної якості, параметри якої не відповідають нормативно-технічним вимогам, наявність вини КП "Красногвардійське ВУЖКГ" та (або) ВАТ "Крименерго" у заподіянні шкоди майну ОСОБА_1., наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) КП "Красногвардійське ВУЖКГ", ВАТ "Крименерго" й виведенням з ладу побутової техніки, належної ОСОБА_1.; не забезпечив повного з’ясування обставин справи та, обмежившись лише формальним посиланням на доведеність позовних вимог, ухвалив рішення про задоволення позову.

Апеляційний суд таке рішення суду першої інстанції залишив у силі.

З огляду на викладене судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги комунального підприємства "Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства", відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2008 року задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2008 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.