Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2009 року,

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на підставі свідоцтва про право власності належить будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1. З метою покращення житлових умов вона самовільно добудувала прибудову загальною площею 47, 6 кв. м до будинку, що відповідає будівельним нормам, не суперечить суспільним інтересам і не порушує права інших осіб.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 листопада 2008 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовану прибудову, позначену на плані літ.А -1-1 загальною площею 47,6 кв. м до існуючого будинку, позначеного на плані літ. А-1 по вул. Шахтарів у м. Дрогобич.

Судове рішення оскаржила ОСОБА_2, посилаючись на те, що вкладала особисті гроші у спірну прибудову, її права як співвласника порушено.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2009 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 листопада 2008 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 листопада 2008 року підлягає закриттю, оскільки відповідно до п.2 ст. 328 ЦПК України справа не переглядалася в апеляційному порядку.

Щодо оскарження ухвали апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2009 року, то вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в цій частині касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування зазначеної ухвали.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 328, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28 листопада 2008 року закрити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.