Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор'євої Л.І.,

суддів: Барсукової В.М., Гуменюка В.І.,

Данчука В.Г., Косенка В.Й., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із квартирної плати та плати за послуги з утримання будинку й прибудинкової території за касаційною скаргою комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня

2008 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2009 року,

У вересні 2008 року комунальне підприємство "Координаційний центр по обслуговуванню населення" (далі - КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2

Зазначало, що відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_1, який перебуває на балансі та обслуговуванні КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення". Договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території ОСОБА_1. і ОСОБА_2 з позивачем не уклали, хоча фактично користуються послугами, які надає комунальне підприємство.

Відповідно до виписки з особового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1. і ОСОБА_2 станом на 1 вересня 2008 року мали заборгованість із плати за послуги з утримання будинку й прибудинкової території в розмірі 2 285 грн. 72 коп. і в добровільному порядку погасити заборгованість відмовилися.

Посилаючись на те, що такими діями відповідачів порушено його права, комунальне підприємство просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1., ОСОБА_2 на його користь суму заборгованості.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2009 року, у позові КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2008 року й ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити у справі нове рішення, яким позов комунального підприємства задовольнити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Судом установлено, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1. Станом на 1 вересня 2008 року в них виникла заборгованість перед КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" з квартирної плати та плати за послуги з утримання будинку й прибудинкової території в розмірі 2 285 грн. 72 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" про стягнення квартирної плати, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачі є власниками квартири

АДРЕСА_1, то вони не повинні сплачувати квартирну плату за користування житлом; відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення витрат на утримання будинку та прибудинкової території, суд зазначав, що між сторонами у справі не укладався договір про надання зазначених послуг і позивачем не вказано, які саме послуги надавалися відповідачам.

Крім того, суд першої інстанції як на підставу відмови в позові послався на ту обставину, що позивачем не надано доказів правомірності вимог за вказаний період, оскільки за КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" утримання жилих будинків і прибудинкової території, водопостачання та водовідведення як вид діяльності затверджено відповідно до рішення ХХІІ сесії п'ятого скликання Долинської міської ради від 24 квітня 2008 року № 620 "Про реорганізацію комунальних підприємств комунального підприємства "Комунальник" (далі - КП "Комунальник") та КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" при Долинській міській раді", а до прийняття цього рішення вказаним видом діяльності займалося КП "Комунальник".

Проте з такими висновками суду погодитися не можна з таких підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкових територій є господарською діяльністю, спрямованою на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та (або) ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу України (далі - ЖК України (5464-10) ) п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 (45-2006-п) , наймач (власник) квартири зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (560-2005-п) витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання визначаються відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює експлуатацію внутрішньобудинкових систем. Перелік робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання та зливної каналізації визначається центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) , утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів її власників.

Посилання суду на те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" не укладено договір про надання послуг, та на те, що відповідачам невідомо, які саме послуги надавались позивачем, яка їх вартість та які умови їх оплати, не заслуговують на увагу, оскільки фактично комунальним підприємством надавалися відповідачам послуги з утримання будинку та прибудинкової території в обсязі, визначеному чинним законодавством, та від останніх ніяких скарг щодо надання відповідних послуг не надходило, що сторонами в судовому засіданні не спростовується.

Крім того, КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" неодноразово пропонував відповідачам укласти відповідний договір про надання послуг, однак ОСОБА_1. та ОСОБА_2 від укладення такого договору ухилялися.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на зазначені недоліки уваги не звернув та в порушення вимог ст. 303 ЦПК України доводів апеляційної скарги не перевірив.

Зокрема, поза увагою апеляційного суду залишились доводи апеляційної скарги про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідачів заборгованості за вказаний у позові період, на підтвердження чого КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення" указувало, що відповідно до статуту зазначене комунальне підприємство діє з 2004 року, згідно із п. 3.1 статуту головним завданням підприємства є організація обслуговування населення та інших споживачів, забезпечення ремонту та збереження житлових і нежитлових приміщень, інженерних систем, а також благоустрій території.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди, відмовляючи в задоволенні позову КП "Координаційний центр по обслуговуванню населення", припустились порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин постановлені у справі судові рішення відповідно до вимог ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від

19 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2009 року скасувати.

Справу за позовом комунального підприємства "Координаційний центр по обслуговуванню населення" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із квартирної плати та плати за послуги з утримання будинку й прибудинкової території передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.