Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор'євої Л.І.,

суддів: Барсукової В.М., Данчука В.Г.,

Гуменюка В.І., Косенка В.Й.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Лівадійської селищної ради, комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", треті особи: Лівадійська селищна рада, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільних побудов, визнання недійсними рішень і свідоцтва про право власності на будинок та зобов'язання вчинити певні дії; за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Стандартінвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Крим 2000", Лівадійської селищної ради, треті особи: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, управління головного архітектора Ялтинської міської ради, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання незаконним і скасування рішення Лівадійської селищної ради, визнання недійсним та скасування акта встановлення меж у натурі, визнання недійсним і скасування акта винесення в натурі меж земельних ділянок та зобов'язання вчинити певні дії,

У грудні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" (далі - ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест"), звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що відповідно до договору оренди з Лівадійською селищною радою користуються земельною ділянкою площею 2,3089 га, яка передана товариству для обслуговування пансіонату санаторного типу для батьків та дітей на 460 місць і відноситься до земель рекреаційного призначення.

Указана земельна ділянка межує із земельною ділянкою відповідачів, на якій ОСОБА_1 побудувала будинок, внутрішній двір з покриттям із фігурних елементів мощення, монолітні залізобетонні бордюри, сходи, підпірні стіни та огорожу з металевих листів. Рішенням виконавчого комітету Лівадійської селищної ради затверджено акт приймальної комісії про прийняття до експлуатації зазначеного жилого будинку та сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано свідоцтво про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1, яке зареєстровано в комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації м. Ялти".

Проте частина цього будинку розміщена на земельній ділянці, яка передана в оренду ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест", чим відповідачі перешкоджають у користуванні орендованою земельною ділянкою.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили зустрічний позов, посилаючись на те, що на підставі рішення Лівадійської селищної ради їм на праві постійного користування належить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на якій ОСОБА_1 побудувала жилий будинок та інші будівлі. Після цього ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" було надано в оренду суміжну земельну ділянку, до складу якої включено й частину земельної ділянки ІНФОРМАЦІЯ_1, чим порушено їхнє право власності на будинок та право користування земельною ділянкою.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2008 року позов ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" задоволено. Визнано недійсними рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради від 20 жовтня 2005 року № 282, від 27 грудня 2005 року № 342 та від 29 грудня 2005 року. Зобов'язано комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Ялти" скасувати запис про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знести будинок АДРЕСА_1 та влаштований з тильного фасаду будинку внутрішній двір з покриттям із фігурних елементів мощення, монолітні залізобетонні бордюри, сходи, підпірні стіни та огорожу з металевих листів, які розташовані на земельній ділянці ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" за адресою: АДРЕСА_3. У разі, якщо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не виконають рішення суду протягом одного місяця, знести його засобами ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" з подальшим стягненням витрат на знесення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2009 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено. Визнано незаконним і скасовано рішення Лівадійської селищної ради від 19 квітня 2005 року № 98. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 22 квітня 2005 року між Лівадійською селищною радою та ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест". Визнано недійсним і скасовано акт винесення меж земельної ділянки в натурі від 19 квітня 2005 року.

У касаційній скарзі ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Міський суд, задовольняючи позов ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест", виходив із того, що земельна ділянка площею біля 0,012 га, яка на момент обстеження перебуває в користуванні ОСОБА_1 і на якій нею побудовано частину жилого будинку, внутрішній двір з покриттям із фігурних елементів мощення, монолітні залізобетонні бордюри, сходи, підпірні стіни та огорожу з металевих листів за договором оренди, передана ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест", що є підставою для знесення жилого будинку з внутрішнім двором, бордюрами, сходами та підпірними стінами.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення міського суду та відмовляючи в позові ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест", дійшов висновку про необхідність з боку Лівадійської селищної ради провести процедуру вилучення частини земельної ділянки, яка на дату прийняття Лівадійською селищною радою рішення від 19 квітня 2005 року № 98 знаходилася у фактичному користуванні сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Судом установлено, що 19 вересня 2002 року на підставі рішення Лівадійської селищної ради від 28 серпня 2002 року № 31 як власника землі земельна ділянка площею 2,3089 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, була передана в оренду на 49 років ТОВ "Альфа-Крим 2000" для обслуговування пансіонату санаторного типу для батьків з дітьми на 460 місць (пансіонат "Вікторія"), оскільки це товариство було власником будівлі, що розташована на території вказаної земельної ділянки.

Згідно із ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест", послався на те, що позивачу за договором оренди була надана земельна ділянка в тій самій місцевості й такої ж площі, що була в оренді ТОВ "Альфа-Крим 2000". Між ТОВ "Альфа-Крим 2000" та відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено акт установлення меж земельних ділянок.

У матеріалах справи є копія зазначеного акта, однак дата його складання відсутня.

Суди першої та апеляційної інстанцій у порушення вимог ст. 213 ЦПК України не з'ясували, чи є оригінал указаного акта та коли він складався, тоді як з'ясування цих питань має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Суди першої та апеляційної інстанцій у порушення вимог ст. 213 ЦПК України належним чином не дослідили законність здійснення будівництва будівлі, якій була присвоєна адреса: АДРЕСА_1. Між тим, частина вказаної будівлі знаходиться на спірній земельній ділянці.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

На час прийняття Лівадійською селищною радою рішень від 20 жовтня 2005 року № 282 та від 27 грудня 2005 року № 342, на підставі яких відповідачі отримали документи про право власності на будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, діяло Положення про порядок прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків садибного типу, дач і садових будинків й господарських споруд, затверджене постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2005 року № 165.

Суди належним чином не перевірили відповідність прийнятих Лівадійською селищною радою рішень від 20 жовтня 2005 року № 282 та від 27 грудня 2005 року № 342 зазначеному Положенню.

Апеляційний суд, ухвалюючи рішення про задоволення зустрічних вимог ІНФОРМАЦІЯ_1, визнав недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 22 квітня 2005 року між Лівадійською селищною радою та ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест", однак у порушення вимог ст. 213 ЦПК України не навів мотивів і не зазначив обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним.

На а.с. 153-161 т. 1 є висновок судової будівельно-технічної експертизи від 4 травня 2007 року, в якому зазначено про те, що відповідно до даних акта на право постійного користування землею від 20 грудня 2000 року, за яким ОСОБА_1 передається в постійне користування земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та даних договору оренди від 22 квітня 2005 року й відповідної документації до нього, за якими ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" надається в оренду земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3, накладання згаданих земельних ділянок за цими документами не передбачено.

Частина жилого будинку, а також влаштовані з тильного фасаду будинку внутрішній дворик з покриттям із фігурних елементів мощення, частина монолітних залізобетонних бордюрів, сходів і підпірних стін та огорожі з хвилястих металевих листів, які побудовані ОСОБА_1, на момент обстеження знаходяться за межами земельної ділянки, на яку ОСОБА_1 видано державний акт на право постійного користування землею, за адресою: АДРЕСА_2, а саме на земельній ділянці, яка за договором оренди від 22 квітня 2005 року надана в оренду ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест", за адресою: АДРЕСА_3

Площа земельної ділянки, що на момент обстеження перебуває в користуванні ОСОБА_1 і на якій нею побудовані будівлі ц споруди, а саме: частина жилого будинку, влаштовані з тильного фасаду будинку внутрішній дворик з покриттям із фігурних елементів мощення, частина монолітних залізобетонних бордюрів, сходів та підпірних стін, огорожі з хвилястих металевих листів, яка (земельна ділянка) згідно з договором оренди надана ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест", складає біля 0,012 га.

У додатку № 1 до цього висновку є схема фактичного користування ділянкою, що надана в оренду ТОВ "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" і якою користується ОСОБА_1 (а.с. 162 т. 1).

Апеляційним суд не дав оцінки зазначеному висновку.

Оскільки допущені порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2009 року та рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.