Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) "Павлоградвугілля", Першотравенського міського житлово – комунального підприємства, виконавчого комітету Першотравенської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У серпні 2004 року ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. звернулися із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у 1994 році ними була приватизована квартира АДРЕСА_1. З грудня 1994 року між позивачами та Першотравенським УЖКГ укладено договір на утримання будинку та прибудинкової території. Квартира, власниками якої є позивачі, непридатна для проживання внаслідок протікання атмосферних опадів через дах будинку. Аварійний стан квартири підтверджено судово – будівельною експертизою. З 1994 року відповідачі не виконують комплекс робіт по утриманню будинку і ремонт даху. Позивачі вимушені були власними силами та за власний рахунок провести ремонт даху будинку. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. просили задовольнити їх позовні вимоги та стягнути з відповідачів на їх користь 10 264 грн. 80 коп. у рахунок понесених витрат на ремонт квартири, 686 грн. у рахунок оплати проведеної експертизи, 500 грн. у рахунок оплати юридичних послуг та 15 000 грн. кожному у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1. 10 264 грн. 80 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 686 грн. у рахунок відшкодування витрат на оплату експертизи та 500 грн. у рахунок відшкодування витрат на оплату юридичних послуг. Стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. по 15 000 грн. кожному у рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Павлоградвугілля" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що оскільки 19 грудня 1994 року між позивачами та Першотравенським УЖКГ ДХК "Павлоградвугілля", правонаступником якого є ВАТ "Павлоградвугілля", укладено договір по утриманню будинку, прибудинкової території і створення необхідних умов для мешканців будинку і до передачі будинку у власність територіальної громади м. Першотравенська в липні 2003 року і воно вживало заходів по ремонту даху, то відповідальність за заподіяну шкоду несе ВАТ "Павлоградвугілля". Крім того, такими діями відповідача позивачам спричинено моральної шкоди.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються яке на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України).

Установлено, що ОСОБА_2., ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4. є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19 січня 1995 року.

Статтею 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Власники будинків, що перебувають у приватній власності, здійснюють обслуговування і ремонт будинків власними силами або із залученням підрядних підприємств, як це зазначено у правилах користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) .

Відповідно до пункту 5 Порядку участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) , якщо у будинку приватизовані всі квартири, колишній його власник фінансує проведення тільки першого після приватизації ремонту у відповідних розмірах.

Судами не встановлено чи всі квартири у спірному будинку приватизовані.

Установлено, що рішенням виконкому Першотравенської міської ради Дніпропетровської області від 21 травня 2003 року № 146 будинок АДРЕСА_1 передано у комунальну власність Першотравенської міської ради (а.с. 38).

На підставі договору від 30 червня 2003 року ДХК "Павлоградвугілля" передало державний жилий фонд м. Першотравенська, у тому числі і спірний будинок, у комунальну власність територіальної громади м. Першотравенська.

4 липня 2003 року утворено підприємство Першотравенське міське житлово – комунальне підприємство, яке засноване на комунальній власності територіальної громади м. Першотравенська і знаходиться в управлінні Першотравенської міської ради (а.с. 43).

Судом не звернуто уваги, що на час звернення позивачів до суду за захистом своїх прав спірний будинок знаходився на балансі Першотравенського міського житлово – комунального підприємства, яке може нести відповідальність перед позивачами, а також не з’ясовано чи мають право позивачі на відшкодування коштів, витрачених на ремонт, або ж хто повинен їх відшкодовувати.

Крім того, при вирішенні спору судами не звернуто уваги, що з серпня 2002 року у квартирі ніхто не проживає, плата за комунальні послуги не вноситься.

При задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, судами також не звернуто уваги, що при вирішенні питання про відшкодування такої шкоди суду необхідно з’ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння такої шкоди позивачам, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Крім того, згідно статті 215 ЦПК України за змістом рішення суду повинно бути мотивовано із наведенням розрахунку суми, яка підлягає стягненню.

Отже, судом не повно з’ясовані обставини справи та не надано їм оцінки.

З’ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду без змін.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" задовольнити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2008 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.