Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про анулювання акту, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов’язання відновити постачання електроенергії,

У травні 2005 року ВАТ "Полтаваобленерго" звернулося із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ними та відповідачами укладено договір № 3017016 від 1 вересня 1999 року на постачання електричної енергії і на споживання електричної енергії. Відповідно до умов договору позивач зобов’язувався постачати електричну енергію споживачу у необхідних йому обсягах, а споживач - розраховуватись за спожиту електроенергію у повному обсязі в передбачені терміни, а також додержуватись інших умов. 12 листопада 2002 року представниками позивача був складений Акт про порушення ОСОБА_1 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку шляхом розриву ввідного кабелю та влаштування рубильника до лічильника з метою безоблікового використання електроенергії. Унаслідок таких дій відповідача позивачу заподіяно збитки. Ураховуючи викладене, ВАТ "Полтаваобленерго" просило задовольнити їх позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 418 грн. 18 коп. у рахунок стягнення збитків та 51 грн. у рахунок оплати державного мита.

ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ВАТ "Полтаваобленерго" про анулювання акта, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов’язання відновити постачання електроенергії. Свої вимоги обґрунтовував тим, що Акт про порушення "Правил користування електричною енергією для населення" громадянином (споживачем) від 12 листопада 2002 року складено з порушенням вимог щодо його форми, а викладені в ньому обставини не відповідають дійсності, оскільки розриву кабелю не було. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги і анулювати Акт про порушення "Правил користування електричною енергією для населення" громадянином (споживачем) від 12 листопада 2002 року, стягнути 176 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 4 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також зобов’язати відповідача підключити будинок до електромережі та відновити електропостачання.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2008 року у задоволенні позову ВАТ "Полтаваобленерго" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано Акт про порушення "Правил користування електричною енергією для населення" громадянином (споживачем) від 12 листопада 2002 року. Стягнуто з ВАТ "Полтаваобленерго" на користь ОСОБА_1 116 грн. 50 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 14 липня 2008 року у задоволенні заяви начальника В. Кохновської філії ВАТ "Полтаваобленерго" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2008 року відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Полтаваобленерго" просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що представник ВАТ "Полтаваобленерго" був присутнім в судовому засіданні під час проголошення рішення суду, заяву про апеляційне оскарження подано своєчасно, а тому поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відсутні.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до частини другої статті 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку. Зробити висновок про поважність або неповажність причин пропуску строку можливо лише з урахуванням всіх обставин справи.

Установлено, що 10 квітня 2008 року ВАТ "Полтаваобленерго" отримало копію рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2008 року (а.с. 173).

10 квітня 2008 року ВАТ "Полтаваобленерго" подало заяву про апеляційне оскарження рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2008 року.

Оскільки заяву про апеляційне оскарження рішення суду подано 10 квітня 2008 року, то останнім днем для подачі апеляційної скарги на це ж рішення суду є 29 квітня 2008 року.

У матеріалах справи наявна апеляційна скарга ВАТ "Полтаваобленерго" на якій міститься штемпель Кременчуцького районного суду Полтавської області про її одержання та дата 5 травня 2008 року, тобто з пропуском процесуального строку.

Однак, заявником додано до касаційної скарги ксерокопію апеляційної скарги на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2008 року, на якій міститься штемпель суду першої інстанції про її одержання та дата 25 квітня 2008 року.

Виходячи з наведеного, не можна стверджувати, що ВАТ "Полтаваобленерго" пропущено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Суду апеляційної інстанції слід врахувати причини подачі апеляційної скарги поза межами встановленого строку на предмет їх поважності.

При вирішенні питання про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, чим порушив норми процесуального права та позбавив заявника права на захист своїх прав.

За таких обставин вважати обґрунтованою ухвалу суду апеляційної інстанції немає підстав.

Ураховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись статтями 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 14 липня 2008 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.