6-7384св09 Про захист права інтелектуальної власності на торговельну марку - 09.09.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом "Джанні Версаче С.п.А (Gianni Versace S.p.A.)" до ОСОБА_1, третя особа -Південна митниця, про захист права інтелектуальної власності на торговельну марку за касаційними скаргами Пахаренка Олександра Володимировича в інтересах "Джанні Версаче С.п.А (Gianni Versace S.p.A.)" та Південної митниці на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2008 року й ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 лютого 2009 року,

У травні 2008 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_1 припинити використання позначень, ідентичних або подібних до торговельної марки позивача "Джанні Версаче С.п.А"; заборонити ОСОБА_1 використовувати в будь-якій спосіб, у тому числі: імпорт, пропонування для продажу, продаж, а також зберігання із цією метою товарів (парфумів), які марковані належною позивачеві торговельною маркою або подібними до неї позначеннями - Versace; вилучити з обороту та знищити товари, заявлені ОСОБА_1 для митного оформлення, які марковані позначеннями - Versace; зобов'язати Приморську митницю (ліквідована наказом Державної митної служби України № 61 від 20 січня 2008 року, а наказом Державної митної служби України № 64 від 20 січня 2008 року створена Південна митниця) зупинити оформлення товарів, маркованих позначеннями, ідентичними чи подібними до торговельних марок позивача, у тому числі зазначеним вище позначенням.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада

2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 9 лютого 2009 року, у позові "Джанні Версаче С.п.А (Gianni Versace S.p.A.)" відмовлено.

Пахаренко О.В. в інтересах "Джанні Версаче С.п.А (Gianni Versace S.p.A.)" звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від

27 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від

9 лютого 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, а провадження у справі закрити.

Південна митниця також звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2008 року й ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 лютого 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення у справі, яким позовні вимоги "Джанні Версаче С.п.А (Gianni Versace S.p.A.)" задовольнити.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановлені у справі рішення зазначеним вимогам не відповідають.

Відмовляючи в задоволенні позову "Джанні Версаче С.п.А (Gianni Versace S.p.A.)", суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 не мала наміру комерційного використання знака позивача, а тому відсутні підстави для захисту права інтелектуальної власності.

Однак з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 23 січня 2008 року ОСОБА_1 було заявлено до митного оформлення за вантажною митною декларацією (далі -ВМД) типу ІМ40Г № 511010310/8/000205 відповідно вантаж "Туалетна вода в асортименті, не в аерозольній упаковці по 50, 75, 100, 125 мл" у скляних флаконах (упаковано в картонні короби), країна походження - Туреччина.

У зв'язку з виявленням ознак контрабанди Приморською митницею було призупинено митне оформлення вантажу та 25 січня 2008 року складено адміністративний протокол № 044/51100/08 відносно ОСОБА_1 про порушення митних правил за ст. 352 Митного кодексу України.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 липня

2008 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2008 року, провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 Митного кодексу України.

Крім того, 28 січня 2008 року у зв'язку з виявленням ознак контрафактності продукції Приморською митницею відповідно до ст. 257-1 Митного кодексу України було прийнято рішення про призупинення митного оформлення продукції (туалетна вода в асортименті), маркованої торговельною маркою Versace, яка була заявлена ОСОБА_1 до митного оформлення на імпорт в Україну за ВМД типу ІМ40Г № 511010310/8/000205.

Згідно з актом від 29 січня 2008 року, складеним працівниками Приморської митниці, на території складу тимчасового зберігання відкритого типу "КЖКА" представником товариства з обмеженою відповідальністю "Пахаренко і партнери" було взято зразки продукції (парфумів) для проведення ідентифікації та здійснення передбачених законодавством України досліджень.

Відібрані зразки парфумерної продукції були досліджені представниками власників торговельної марки "Джанні Версаче С.п.А (Gianni Versace S.p.A.)", відповідно до експертних висновків яких досліджена парфумерна продукція є фальсифікованою та може ввести в оману споживача.

Пред'являючи позов, представник власників торговельної марки "Джанні Версаче С.п.А (Gianni Versace S.p.A.)" зазначав, що наявність у ОСОБА_1 статусу приватного підприємця та торгового патенту й кількість заявленої до митного оформлення продукції, у тому числі 6 958 одиниць фальсифікованої продукції, маркованої належною позивачеві торговельною маркою "Gianni Versace S.p.A." або подібним до неї позначенням - Versace, свідчить про намір комерційного використання товарного знака.

Залишаючи поза увагою зазначені доводи, суд не врахував положення ст. ст. 9, 19 Закону України "Про міжнародні договори України", якими передбачено, що міжнародні договори є частиною національного законодавства та що в разі, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору, і не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягають застосуванню.

Так, відповідно до ст. 60 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі - Угода), яка є основною угодою Світової організації торгівлі щодо захисту прав інтелектуальної власності, визначено поняття некомерційного об'єму товару - це незначна кількість товару некомерційного характеру, який знаходиться в особистому багажі пасажирів або пересилається малими партіями, на який положення Угоди не поширюються.

Однак, як установлено судом, ОСОБА_1 задекларовано до митного оформлення 72 449 флаконів парфумерної продукції, у тому числі 6 958 одиниць, маркованих належною позивачеві торговельною маркою "Gianni Versace S.p.A." або подібним до неї позначенням - Versace.

Не застосувавши до правовідносин сторін норми ст. 60 Угоди, суди також не врахували й положення Закону України від 13 вересня 2001 року № 2681-ІІІ "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (2681-14) (далі - Закон № 2681-ІІІ (2681-14) ) та постанову Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1652 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України продуктів харчування для власного споживання та перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей громадян" (1652-2001-п) (далі - Постанова № 1652), якими дано визначення термінів як товарів, так і особистих речей та передбачено обмеження на ввезення індивідуальних косметичних засобів у кількості, що забезпечує потреби однієї особи.

Згідно зі ст. 1 Закону № 2681-ІІІ товари - це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для відчуження, що переміщуються через митний кордон України та не можуть бути віднесені до особистих речей або транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них.

Особисті речі - це предмети першої необхідності, призначені, у першу чергу, для забезпечення життєдіяльності власника-громадянина, є власністю такого громадянина та призначені виключно для власного користування такого громадянина, не є товаром і не призначені для відчуження або передачі іншим особам, відповідають меті та цілям перебування за кордоном.

Перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1615 (1652-2001-п) "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України продуктів харчування для власного споживання та перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей громадян" з урахуванням норм, що застосовуються для визначення особистих речей у країнах Європейського Співтовариства.

Відповідно до Переліку предметів, віднесених до особистих речей громадян, входять предмети особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби в кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки, а також інші предмети першої потреби, які є власністю громадянина і призначені виключно для забезпечення його життєдіяльності та власного користування, не є товаром і не призначені для відчуження або передачі іншим особам та відповідають меті перебування за кордоном.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" у редакції, чинній на час здійснення декларування

ОСОБА_1 спірної продукції, установлені межі ввезення товарів громадянами, а саме: до 1 000 євро або загальною вагою до 100 кг, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам в порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами.

Оподаткування товарів, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адресу громадян у вантажних відправленнях, міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких перевищує 1 000 євро та (або) загальна вага яких перевищує

100 кг, здійснюється за умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення в порядку, передбаченому для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні ними імпортних операцій.

За таких обставин з висновком суду про відмову в позові з підстав некомерційного використання ОСОБА_1 торговельного знака позивача за наявності в неї статусу приватного підприємця, торгового патенту, ураховуючи кількість задекларованої до ввезення продукції, не можна погодитися, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи й вимогах закону.

При цьому в порушення ст. 215 ЦПК України суд залишив поза увагою матеріали адміністративної справи № 3-27014/08, яка розглянута Малиновським районним судом м. Одеси і яка була витребувана для дослідження в судовому засіданні, а також результати досліджень експертних висновків Одеської торгово-промислової палати № НП-188 від 18 січня 2008 року та Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз №1181/25 від 25 березня 2008 року, які підтверджують фальсифікацію продукції.

Судами також не враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон) забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.

Згідно з п. 27 ст. 1 Закону фальсифікована продукція - це продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Митного кодексу України товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника, що захищається відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, є контрафактними товарами.

Згідно із ч. 2 ст. 432 ЦК України суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів.

При винесенні рішень суди не застосували до спірних правовідносин зазначені норми закону.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому на підставі чч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги Пахаренка Олександра Володимировича в інтересах "Джанні Версаче С.п.А (Gianni Versace S.p.A.)" та Південної митниці задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 лютого

2009 року скасувати, справу за позовом "Джанні Версаче С.п.А (Gianni Versace S.p.A.)" до ОСОБА_1, третя особа -Південна митниця, про захист права інтелектуальної власності на торговельну марку передати на новий розгляд до суду першої інстанції.