У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 вересня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Сеніна Ю.Л.,
суддів: Данчука В.Г., Лихути Л.М.,
Луспеника Д.Д., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Укрнафта" про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працює машиністом трубоукладачем автоколони № 5 цеху технологічного транспорту нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" ВАТ "Укрнафта", за ним закріплений трубоукладач ТЛГ-124, державний номер ТО 647 СУ, свої трудові обов'язки він виконує належним чином, порушень трудової і виробничої дисципліни не допускав, однак за результатами інвентаризації згідно з наказом НГВУ "Охтирканафтогаз" № 894 від 23 травня 2008 року з його заробітної плати відповідач безпідставно утримав 1 122 грн. 18 коп. у рахунок відшкодування збитків, завданих підприємству нестачею дизельного палива в кількості 88,92 літрів, а наказом № 1048 від 12 червня 2008 року його необґрунтовано та незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності й оголошено догану, такими діями відповідача йому завдана й моральна шкода.
Позивач під час розгляду справи уточнив позов і просив визнати незаконним і скасувати наказ НГВУ "Охтирканафтогаз" ВАТ "Укрнафта" № 894 від 23 травня 2008 року в частині утримання з нього 1 122 грн. 18 коп. в рахунок відшкодування збитків, завданих підприємству, визнати незаконним і скасувати пункт 1 наказу № 1048 від 12 червня 2008 року в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності, стягнути з відповідача 1 122 грн. 18 коп. незаконно утриманих із його заробітної плати, а також 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 400 грн. - витрат на правову допомогу та відшкодувати судові витрати.
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 21 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 16 грудня 2008 року, позов задоволено частково, постановлено визнати незаконним та скасувати наказ НГВУ "Охтирканафтогаз" ВАТ "Укрнафта" № 894 від 23 травня 2008 року в частині утримання з ОСОБА_1 1 122 грн. 18 коп. у рахунок відшкодування збитків, завданих підприємству нестачею дизельного палива, визнати незаконним і скасувати пункт 1 наказу № 1048 від 12 червня 2008 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 1 122 грн. 18 коп. незаконно утриманих із його заробітної плати, а також 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 400 грн. - витрат на правову допомогу та 81 грн. на відшкодування судових витрат; постановлено також стягнути з відповідача в дохід держави 8 грн. 50 коп. судового збору.
У касаційній скарзі ВАТ "Укрнафта" просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом установлено, що позивач працює машиністом трубоукладачем НГВУ "Охтирканафтогаз" ВАТ "Укрнафта". 22 травня 2008 року інвентаризаційна комісія виявила недостачу дизельного палива в баках автотракторної техніки, зокрема у позивача - 88,92 літрів. Наказом № 894 від 23 травня 2008 року на ОСОБА_1 покладено матеріальну відповідальність за недостачу дизельного палива та утримано з його заробітної плати 1 122 грн. 18 коп. в рахунок відшкодування збитків, завданих підприємству, а наказом № 1048 від 12 червня 2008 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності: йому оголошено догану за недостовірний облік дизельного пального, що призвело до його нестачі.
Задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що відповідач не надав доказів, які б свідчили про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за недостачу дизельного палива, в наказі № 894 від 23 травня 2008 року не зазначено, який саме трудовий обов'язок порушив позивач, в чому полягає його протиправна поведінка й вина, натомість робочою інструкцією машиніста трубоукладача та Положенням про використання автотранспортної техніки ЦТТ НГВУ"Охтирканафтогаз" на ОСОБА_1 не покладено обов'язку вести облік дизельного палива та заповнювати шляхові листи.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до частини першої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Згідно зі статтею 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, проводиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Таке розпорядження має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин, фактично погодився з тим, що за закріпленим за позивачем трубоукладачем виявлено недостачу дизельного палива, однак не з'ясував обставин та причин, які призвели до такої недостачі, не встановив та не зазначив у рішенні в якому порядку безпосередньо ОСОБА_1 одержував дизельне пальне для заправки закріпленого за ним трубоукладача ТЛГ-124 та відповідно в якому порядку звітував про його використання.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини й факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.
Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду від 21 жовтня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 16 грудня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Л. Сенін Судді: В.Г. Данчук Л.М. Лихута Д.Д. Луспеник Л.І. Охрімчук