6-5405св09 Про стягнення заборгованості за спожиту енергію - 09.09.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства енергетичної компанії "Закарпаттяобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту енергію,

У вересні 2006 року відкрите акціонерне товариство енергетична компанія "Закарпаттяобленерго" (далі - ВАТ ЕК"Закарпаттяобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту енергію.

Позивач зазначав, що відповідач мешкає в будинку АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії.

1 серпня 2006 року під час планової перевірки стану електричних приладів обліку в будинку відповідача було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, про що було складено акт № 57862.

У зв'язку з виявленим порушенням позивач просив стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 8 791 грн. 63 коп.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 29 листопада

2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня 2008 року, у задоволенні позову ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту енергію відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, посилався на недоведеність позивачем обставин, на які посилався в позові, й указав, що акт, на підставі якого було визначено заборгованість відповідача перед позивачем, не є належним доказом, а ним тільки констатовано факт підключення фазного дроту прихованої електропроводки поза приладом обліку електроенергії.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна з таких підстав.

Відповідно до п. 38 Заключних положень Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2000 року № 1139 (1139-2000-п) , за порушення законодавства про електроенергетику з боку населення застосовуються санкції, передбачені Правилами користування електричною енергією для населення, які затверджені Кабінетом Міністрів України від 26 червня 1999 року № 1357 (1357-99-п) .

Виявлення, оформлення та документування виявлених представниками енергопостачальника порушень Правил здійснюється в порядку, визначеному п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, в якому зазначено, що в разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.

Така Методика обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, була затверджена постановою НКРЕ від

4 травня 2006 року № 562 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656 (z0782-06) .

Судом установлено, що в ході планової перевірки стану електричних приладів обліку в будинку в ОСОБА_1 1 серпня 2006 року було виявлено порушення п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - ПКЕЕН), а саме влаштовано дублюючий відвід до приладу обліку електричної енергії, що підтверджується актом від 1 серпня 2006 року № 57862.

Відповідно до Методики обчислення розмір відшкодування збитків завданих відповідачем становить 8 791 грн. 63 коп.

Установивши, що порушення відповідачем ПКЕЕН мало місце, про що свідчить зазначений акт, апеляційний суд послався на необхідність встановлення інших обов'язкових параметрів для визначення розміру шкоди, відповідно до п. 53 ПКЕЕН та п. 3.5 Методики.

Проте зі змісту вказаних нормативних актів не вбачається необхідність встановлення цих обставин та складання зазначених актів.

Відповідно п. 3.3 Методики необхідність встановлення дня усунення порушення споживачем вимагається лише щодо порушень, які визначені підп. 1-4,6 п. 3.1 Методики, у той час як у цьому різі у відповідача було виявлено порушення, зазначене в підп. 5 п. 3.1 Методики, де до розрахунку беруться дані, визначені ч. 2 підп. "а" п. 3.3 Методики, а саме - день виявлення та день останньої технічної перевірки, але не більше ніж за три роки.

Ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд належним чином не перевірили доводів позивача та наданий ним розрахунок збитків і безпідставно відмовили в задоволенні позову.

Ураховуючи викладене, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.