Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Данчука В.Г., Лихути Л.М.,

Луспеника Д.Д., Охрімчук Л.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський завод малих архітектурних форм", третя особа - виконавчий комітет Мукачівської міської ради, про визнання неправомірними дій посадових осіб та надання дозволу на приватизацію жилого приміщення,

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський завод малих архітектурних форм" (далі - ТОВ "Закарпатський завод малих архітектурних форм"), третя особа - виконавчий комітет Мукачівської міської ради, про визнання неправомірними дій посадових осіб та надання дозволу на приватизацію жилого приміщення.

Позивач зазначав, що відповідно до ордера від 3 вересня 1971 року № 32, виданого Мукачівським виконавчим комітетом, квартира АДРЕСА_1 була отримана його батьком, ОСОБА_2 на сім'ю у складі чотирьох чоловік. Будучи членом сім'ї наймача цієї квартири, після смерті матері та батька в березні 2006 року звернувся до адміністрації підприємства Укоопспілки "Мукачівський завод торговельного обладнання" із заявою про укладення договору найму зазначеного житла, і завод надав на це згоду.

У серпні 2006 року ТОВ "Закарпатський завод малих архітектурних форм" купив підприємство Укоопспілки "Мукачівський завод торговельного обладнання" і як новий власник відмовився укладати договір найму спірного житла та надавати відповідні документи на приватизацію квартири. Ураховуючи викладене, позивач просив визнати неправомірними дії посадових осіб, зобов'язати відповідача заключити договір найму та надати дозвіл на приватизацію жилого приміщення.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 серпня 2008 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 4 грудня 2008 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 серпня 2008 року змінено. Зобов'язано ТОВ "Закарпатський завод малих архітектурних форм" оформити пакет документів на приватизацію ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ТОВ "Закарпатський завод малих архітектурних форм" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на те, що в позивача іншого житла, ніж спірна квартира, яку отримали його батьки і яка залишилась йому в спадок, немає. Указав, що вона не могла виділятись померлому ОСОБА_2 як відомче житло, оскільки ні він й ніхто із членів його сім'ї ніколи не працював на заводі торгового обладнання, а квартира була виділена йому взамін переданої раніше квартири Мукачівською комунальною експлуатаційною частиною (далі - Мукачівською КЕЧ).

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд указав, що висновок суду про зобов'язання відповідача надати дозвіл на приватизацію займаної квартири є передчасним, оскільки за наявності у відповідача свідоцтва про право власності на спірну квартиру право позивача на приватизацію її не може бути задоволено, тому що таке може мати місце лише після визнання такого свідоцтва недійсним.

Проте з таким висновком судів погодитись не можна.

Судом установлено, що відповідно до ордера від 3 вересня 1971 року № 32, виданого Мукачівським виконавчим комітетом, квартира АДРЕСА_1 була отримана його батьком, ОСОБА_2, на сім'ю у складі чотирьох чоловік. Зазначена квартира видавалась не як службова чи відомча, а як квартира, яка належить комунальній власності міста. Батько позивача на той час був військовослужбовцем і з 1956 року до 1980 року проходив службу.

Рішенням Мукачівського міського виконавчого комітету від 11 квітня 1990 року № 68"Про затвердження актів прийомки в експлуатацію індивідуальних житлових будинків" право власності на 8 квартирний жилий будинок АДРЕСА_1 було визнано за заводом торгового обладнання (а.с. 33).

Заявляючи позов, позивач мав на меті безоплатно шляхом приватизації отримати у власність спірну квартиру.

Можливість гарантованого отримання житла безоплатно в приватну власність передбачена Законом України від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) .

Згідно із ч. 2 ст. 1 зазначеного Закону державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Можливість приватизації житла, яке перебуває в колективній чи приватній власності без згоди власника чинним законодавством не передбачена.

У матеріалах справи є довідка відділу статистики в м. Мукачевому, згідно з якою ТОВ "Закарпатський завод малих архітектурних форм" має приватну форму власності і є правонаступником колективного підприємства "Мукачівський завод торговельного обладнання" з колективною формою власності (а.с. 35).

Констатуючи, що спірна квартира при зміні форми власності повинна була передаватись до комунальної власності міста, суд не встановив у чиєму саме відданні чи власності знаходиться на даний час 8 квартирний жилий будинок АДРЕСА_1, і хто саме повинен надавати відповідний дозвіл і приймати рішення на приватизацію спірної квартири та чи підлягає взагалі безоплатній приватизації спірна квартира.

Ці обставини залишені судом першої інстанції поза увагою.

Апеляційний суд, змінюючи рішення, зобов'язав відповідача надати пакет документів на приватизацію квартири, фактично вирішивши питання про зобов'язання підприємства надати дозвіл для приватизацію житла, яке перебуває в його власності, пославшись лише на загальні норми.

Ураховуючи викладене, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський завод малих архітектурних форм" задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від

1 серпня 2008 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від

4 грудня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.