6-9591св09 Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної неякісною продукцією - 09.09.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що

14 липня 2005 року придбала в магазині "МегаМакс", який належить відповідачу, пральну машину "ARISTON AQXF 109 CIS", вартістю 3 128 грн. 98 коп., на яку був установлений гарантійний строк експлуатації в три роки.

28 серпня 2007 року вказана пральна машина зламалася, оскільки почала рвати білизну під час прання, а програма прання не відповідала заданим нормативам, після чого ОСОБА_1 звернулася до сервісного центру, спеціаліст якого провів обстеження на дому, склав акт, згідно з яким пральна машина знаходилася в ремонті. Після встановлення недоліків та збоїв у роботі машини ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 28 серпня 2007 року про повернення їй вартості пральної машини, але листом від 29 серпня 2007 року їй було відмовлено в задоволенні заяви.

Після ремонту пральна машина знову вийшла з ладу, через що ОСОБА_1 25 жовтня 2007 року повторно звернулась із вимогою забрати машину,

29 жовтня 2007 року пральну машину забрали на ремонт до сервісного центру відповідача, де вона знаходиться до теперішнього часу й повернута позивачці не була, а тому вона просила розірвати договір купівлі-продажу пральної машини та стягнути з відповідача на її користь 3 128 грн. 98 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2008 року позов задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу пральної машини, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість пральної машини 3 128 грн. 98 коп. та 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2009 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в цій частині; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що пральна машина, яка придбана у відповідача, протягом гарантійного терміну вийшла з ладу, а тому позивачка має право вимагати відповідно до положень Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) розірвання укладеного договору купівлі-продажу придбаного товару, повернення сплаченої суми та відшкодування моральної шкоди.

Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Судом установлено, що 28 серпня 2007 року, в період гарантійного строку експлуатації, пральна машина "ARISTON AQXF 109 CIS" зламалася, а саме: почала рвати білизну під час прання, програма не відповідала завданим нормативам, працювала з великою вібрацією, ударами. Відповідно до попередньої діагностики майстра сервісного центру "Медтерм" причиною поломки могла бути некоректна робота модуля, у результаті чого був складений акт, згідно з яким пральна машина знаходилась в ремонті. 14 вересня 2007 року пральну машину було повернуто ОСОБА_1

25 жовтня 2007 року пральна машина знову вийшла з ладу й позивачка звернулась до сервісного центру, а 29 жовтня 2007 року її забрали на ремонт для усунення недоліків, установити які необхідно в майстерні. 8 листопада 2007 року пральну машину відремонтували, але позивачка відмовилась її забрати.

Згідно з актами обстежень від 30 серпня 2007 року та 24 жовтня 2007 року в пральній машині був виявлений збій програми (а.с. 9, 10).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб серед іншого мають право на належну якість продукції, і саме продукцію належної якості продавець згідно із ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону зобов'язаний передати споживачеві.

У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару, споживач на підставі п. 2 ч. 1 ст. 708 ЦК України та п. 2 ч. 2 п. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", має право вимагати заміни товару на аналогічний товар належної якості.

Згідно з п. 12 ст. 1 зазначеного Закону істотним є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Суд у порушення вимог ст. ст. 10, 213, 214, 215 ЦПК України зазначені положення закону не врахував, всебічно і повно не з'ясував обставини справи, не сприяв сторонам у здійсненні їхніх прав, не перевірив пояснень відповідача про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки пральна машина була відремонтована в строк до 14 днів, належним чином не перевірив наявність саме істотного недоліку, який давав підстави для розірвання договору.

Крім того, на а.с. 41 міститься лист товариства з обмеженою відповідальністю українсько-бельгійського спільного підприємства "Транс Сервіс", в якому зазначено, що на цей час пральна машина позивачки знаходиться в робочому стані та будь-якого недоліку в її роботі не виявлено.

На вказані порушення норм матеріального й процесуального права, допущені судом першої інстанції, не звернув уваги й суд апеляційної інстанції та залишив рішення суду першої інстанції в частині розірвання договору купівлі-продажу пральної машини, укладеного між ОСОБА_1 і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості пральної машини без змін.

Рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відповідає обставинам справи й чинному законодавству та сторонами не оскаржуються.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2009 року в частині залишення без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від

11 грудня 2008 року скасувати та в цій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2009 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишити в силі.