Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Ялти, який діє в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, Ялтинської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

У жовтні 2007 року заступник прокурора м. Ялти, який діє в інтересах Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, Ялтинської міської ради звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства на території Великої Ялти встановлено, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 0, 065 га, яка знаходиться за АДРЕСА_1, без правовстановлюючих документів. За цим фактом ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 53 – 1 КУпАП (80731-10) . Ураховуючи викладене, заступник прокурора м. Ялти, який діє в інтересах Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, Ялтинської міської ради просила задовольнити позовні вимоги та зобов’язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення всіх споруд, які на ній знаходяться.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 червня 2008 року, позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0, 065 га, яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Дмитрієва, район будинку № 12, шляхом знесення споруд за власний рахунок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 8 грн. 50 коп. у рахунок оплати судового збору та 7 грн. 50 коп. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а провадження у справі закрити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до статті 334 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цієї процесуальної дії.

До Верховного Суду України надійшла заява від Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим про відмову від позову.

Нормами статті 174 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Ураховуючи викладене, провадження у справі за позовом заступника прокурора м. Ялти, який діє в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки необхідно закрити. В іншій частині вимоги заступника прокурора м. Ялти, який діє в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради, підлягають розгляду, оскільки ні прокуратура ні Ялтинська міська рада не відмовлялися від позову.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються яке на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України).

Установлено, що ОСОБА_1 з 1947 року добросовісно і відкрито користується спірною земельною ділянкою.

Рішенням Ялтинської міської ради № 453 від 30 травня 2007 року надано дозвіл ОСОБА_2. на розробку проекту землеустрою для відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0, 065 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, надвірних споруд, що знаходиться за АДРЕСА_1

Рішенням Ялтинської міської ради № 709 від 12 червня 2007 року внесено зміни до рішення Ялтинської міської ради № 453 від 30 травня 2007 року та надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою для відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0, 065 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, надвірних споруд, що знаходиться за АДРЕСА_1, з послідуючою передачею у власність.

Розглядаючи спір, суд не звернув уваги на ці рішення і не надав оцінки зазначеним обставинам.

Крім того, ОСОБА_1 додала до касаційної скарги рішення Ялтинської міської ради № 732 від 18 грудня 2008 року про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0, 065 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, надвірних споруд, що знаходиться за АДРЕСА_1, а також Державний акт на право власності на цю земельну ділянку від 5 березня 2009 року.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду без змін.

Оскільки порушення норм матеріального права та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, ухвалені у справі судові рішення не можуть залишатися у силі і підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 334, 336, 338, 340, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Провадження у справі за позовом заступника прокурора м. Ялти, який діє в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки закрити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 червня 2008 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.