Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (далі – ЗАТ "СК "Статус"), третя особа – відкрите акціонерне товариство (далі – ВАТ) "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення завданих збитків та моральної шкоди, за позовом третьої особи із самостійними вимогами відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) "Райффайзен Банк Аваль" до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (далі – ЗАТ "СК "Статус"), третя особа – ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним та ЗАТ "СК "Статус" 19 вересня 2005 року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого вигодонабувачем є ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (АППБ "Аваль"). 20 вересня 2005 року між АППБ "Аваль" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого останньому надано кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 54 180 грн. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 20 вересня 2005 року між АППБ "Аваль" та ОСОБА_1 укладено договір застави автомобіля марки "Дєу Ланос". 2 листопада 2005 року автомобіль марки "Деу Ланос" викрадено. 4 листопада 2005 року ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ "СК "Статус" із заявою про страхову подію. 9 листопада 2005 року Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві за фактом викрадення автомобіля порушено кримінальну справи за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України. Листом від 20 грудня 2005 року ЗАТ "СК "Статус" повідомило ОСОБА_1, що зазначений випадок не є страховим, оскільки у викраденому автомобілі знаходилися документи, у т.ч. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На думку ЗАТ "СК "Статус" викрадення автомобіля сталося унаслідок халатності ОСОБА_1 Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування в розмірі 50 387 грн. 70 коп., штрафні санкції в розмірі 1 738 грн. 38 коп., 3 % річних в розмірі 1 428 грн. 80 коп., оплату відсотків по кредиту в розмірі 1 540 грн. 86 коп. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

У ході судового розгляду позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь 26 689 грн. 63 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 266 грн. 90 коп. у рахунок оплати державного мита, 30 грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, 2 212 грн. 01 коп. у рахунок оплати штрафних санкцій по кредиту, 1 818 грн. 09 коп. у рахунок оплати 3 % річних, 1 540 грн. 86 коп. у рахунок оплати відсотків по кредиту, 5 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 250 грн. державного мита.

Третя особа із самостійними вимогами ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося із позовом до ЗАТ "СК "Статус" про стягнення страхового відшкодування. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що вони є вигодонабувачами за договором страхування транспортного засобу, який є предметом застави за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль". Просили стягнути з ЗАТ "СК "Статус" на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" страхове відшкодування в розмірі 50 387 грн. 40 коп.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 3 квітня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов третьої особи із самостійними вимогами ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Стягнуто із ЗАТ "СК "Статус" на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" страхове відшкодування в розмірі 50 387 грн. 40 коп. та судові витрати в розмірі 533 грн. 87 коп.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2007 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 3 квітня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ЗАТ "СК "Статус" на користь ОСОБА_1 26 689 грн. 63 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 266 грн. 90 коп. та 30 грн. у рахунок оплати судових витрат, 3 000 грн. у рахунок оплати витрат за надання правової допомоги та 1 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено. У задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.

У касаційній скарзі ЗАТ "СК "Статус" просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 307 ЦПК України передбачено, що до повноважень апеляційного суду, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, належить право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і відмову у задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 29 листопада 2006 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" повну суму матеріального збитку, яку останній зазнав відповідно до кредитного договору від 20 вересня 2005 року. Оскільки Банк отримав повне відшкодування збитків від ОСОБА_1, то стягнення із ЗАТ "СК "Статус" на користь Банку тієї ж самої суми є подвійним відшкодуванням шкоди, чим порушуються вимоги законодавства. Оскільки ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" отримав повну суму матеріального збитку, то вимоги ОСОБА_1 про стягнення із ЗАТ "СК "Статус" матеріальної та моральної шкоди є обґрунтованими.

Необґрунтованим є рішення в якому неправильно встановлено фактичні обставини справи, що полягає у неповному з’ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, у недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції наділений правом досліджувати нові докази, що породжує його право на самостійну їх оцінку та встановлення нових фактів (стаття 303 ЦПК України).

Установлено, що 19 вересня 2005 року між ЗАТ "СК "Статус" та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого вигодонабувачем є ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

9 листопада 2005 року Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві за фактом викрадення автомобіля порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 29 листопада 2006 року, ухваленим у справі за позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення збитків, з ОСОБА_1 стягнуто суму матеріального збитку, яку зазнав ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідно до кредитного договору від 20 вересня 2005 року, у тому числі і за автомобіль марки "Деу Ланос", державний номерний знак НОМЕР_1, який був предметом застави.

Тобто, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" отримав повне відшкодування збитків від ОСОБА_1

Заявляючи позовні вимоги про стягнення із ЗАТ "СК "Статус" матеріальної шкоди у розмірі 26 689 грн. 63 коп., ОСОБА_1 включив до її складу відсотки за користування кредитом, пеню за порушення строків погашення кредиту, пеню за прострочення погашення відсотків по кредиту, державне мито, стягнуте з нього рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 29 листопада 2006 року, а також різницю між страховою сумою та сумою кредиту.

Цей розмір матеріальної шкоди пов’язаний з погашенням кредиту за кредитним договором від 20 вересня 2005 року, сторонами якого є ОСОБА_1 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Судом не звернуто уваги, що ЗАТ "СК "Статус" не є стороною кредитного договору та не є боржником за цим договором, а відносини стосовно погашення кредиту виникають тільки між сторонами кредитного договору.

Крім того, при задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, судом апеляційної інстанції не звернуто уваги, що при вирішенні питання про відшкодування такої шкоди суду необхідно з’ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння такої шкоди позивачу, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Згідно статті 215 ЦПК України за змістом рішення суду повинно бути мотивовано із наведенням розрахунку суми, яка підлягає стягненню.

Оскільки порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2007 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду іншим складом суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.