Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного банку "Енергобанк" в особі філії акціонерного банку "Енергобанк" в м. Чернівцях, ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування Галицької районної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсними договору поруки, договору застави й виконавчого напису та зупинення виконавчого провадження з виконання виконавчого напису за касаційною скаргою акціонерного банку "Енергобанк" (далі - АБ "Енергобанк") в особі філії АБ "Енергобанк" в м. Чернівцях на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2008 року,

У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно з договором дарування, посвідченого державним нотаріусом Галицької районної державної адміністрації 2 липня 1997 року, він подарував своїй доньці, ОСОБА_2, житловий будинок площею 44,1 кв.м із господарськими спорудами, що розташований на АДРЕСА_1. На підставі рішення Крилосівської сільської ради від 30 грудня 1993 року йому була передана у власність земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства, частина якої знаходиться під нерухомим майном, що подароване відповідачці. 29 травня 1997 року між ОСОБА_2 як орендодавцем і ним як орендарем був укладений договір найму житлового приміщення, згідно з яким він отримав у строкове платне володіння та користування приміщення житлового будинку, літньої кухні та сараю строком до 29 травня 2027 року.

3 серпня 1999 року між АБ "Енергобанк" в особі Івано-Франківської філії та приватним підприємством "Княжа криниця" в особі директора ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 09/99 на суму 30 тис. грн. Забезпечено зобов'язання за кредитним договором - договором поруки ОСОБА_2 № Д-152 від 4 серпня 1999 року та договором застави № Д-153 від 4 серпня 1999 року. При цьому предметом договору поруки був житловий будинок із господарськими спорудами, що розташований на АДРЕСА_1. Оскільки кредит за вищезазначеним договором не було погашено, то 11 серпня 2000 року приватним нотаріусом Галицького нотаріального округу Дирдою Н.А. було вчинено виконавчий напис стосовно заставленого майна ОСОБА_2 і відкрито виконавче провадження державною виконавчою службою Галицького районного управління юстиції.

Позивач просив визнати договір поруки № Д-152 від 4 серпня 1999 року та договір застави № Д-153 від 4 серпня 1999 року недійсними, тому що вважав, що при їх укладенні були порушені його права та права його неповнолітніх онуків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того, просив визнати недійсним виконавчий напис і зупинити виконавче провадження з його виконання.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2008 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1

У касаційній скарзі АБ "Енергобанк" просить скасувати рішення ухвалене судом апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і передати справу на новий апеляційний розгляд.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Місцевий суд розглянув справу за позовом ОСОБА_1 про визнання договору застави недійсним, не залучивши до участі у справі сторону цього договору - приватне підприємство "Княжа криниця". Не було належним чином визначено й процесуальне становище ОСОБА_5, який судом першої інстанції був залучений до участі у справі як третя особа, а не як відповідач.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Допущені судом першої інстанції порушення давали апеляційному суду підстави скасувати судове рішення та направити справу на новий розгляд.

Однак апеляційний суд на допущені судом першої інстанції порушення уваги не звернув, а, скасувавши його, ухвалив нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею на новий судовий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судами порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України ухвалені рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу акціонерного банку "Енергобанк" в особі філії акціонерного банку "Енергобанк" у м. Чернівцях задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду від 14 лютого 2005 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.