Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за касаційною скаргою комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (далі - КП "ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго") на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 4 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2008 року,

У червні 2008 року КП "ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що внаслідок несплати відповідачем вартості наданих послуг із централізованого опалення станом на 1 травня 2008 року утворилася заборгованість на суму 3 303 грн. 69 коп., просило стягнути з ОСОБА_1 указаний борг та 90 грн. 73 коп. за обслуговування внутрішньобудинкової мережі.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 4 серпня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП "ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" 1 186 грн. 43 коп.; вирішено питання про судові витрати.

КП "ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 4 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходили з того, що ОСОБА_1, починаючи з 24 липня 2006 року, звертався до позивача та виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради із заявами про відключення його квартири від мережі централізованого теплопостачання. На заяві від 24 липня 2006 року міститься підпис посадової особи, яка приймала таку заяву, і відомості про виготовлення проектної документації. Зазначені заяви та надані суду фотографії свідчать про те, що відповідач не користується послугами позивача із централізованого теплопостачання з вересня 2006 року, тому стягненню підлягає тільки та заборгованість, що утворилася станом на вересень 2006 року.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Суд може відмовити в захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу ( ч. 3 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення (далі - ЦО) та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж ЦО та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж ЦО та постачання гарячої води забороняється.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) (далі - Порядок). Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі ЦО він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі (далі - Комісія) з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі ЦО і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. За даними теплових мереж станом на 1 травня 2008 року йому нараховано суму заборгованості за користування тепловою енергією у розмірі 3 303 грн. та 90 грн. 73 коп. за обслуговування внутрішньобудинкової теплової мережі. 5 червня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до КП "ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" із заявою про відключення його квартири від системи ЦО. Листом КП "ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго" від 20 червня 2006 року ОСОБА_1 повідомлено про порядок відключення квартири від системи ЦО. 24 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету за дозволом міжвідомчої комісії на таке відключення.

Не з'ясувавши, чи дотримав ОСОБА_1 передбачений законом порядок відключення квартири від мережі ЦО, суд передчасно дійшов висновку про часткове задоволення позову про стягнення боргу за надані послуги.

Указані порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення спору, тому на підставі ч. 2 ст. 338 ЦПК України судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 4 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.