Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) "Темп", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси про відшкодування моральної шкоди,

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_2. працював на ВАТ "Темп" з 2 березня 1978 року по 14 грудня 2006 року. Унаслідок роботи на посаді електрозварювальника в шкідливих умовах праці ОСОБА_2. отримав професійне захворювання, що підтверджується висновком Центральної експертної комісії Інституту медицини праці Академії медичних наук України від 2 березня 2004 року та Актом розслідування професійного захворювання від 30 березня 2004 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. помер. Висновком МСЕК від 23 липня 2007 року встановлено, що смерть настала від професійного захворювання. Ушкодженням здоров’я та смертю чоловіка ОСОБА_1 заподіяно значних моральних страждань. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та стягнути з відповідачів 100 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди на підставі статей 1167, 1168 ЦК України.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Темп" на користь ОСОБА_1 25 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ВАТ "Темп" на користь держави 17 грн. у рахунок оплати державного мита та 30 грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 4 серпня 2008 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2008 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ВАТ "Темп", як роботодавець, не несе відповідальність перед членами сім’ї працівника за моральну шкоду, на підставах глави 82 ЦК України (435-15) .

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно із частиною першою статті 21 зазначеного Закону в разі настання страхового випадку, а таким на підставі статей 13 та 14 цього Закону є смерть застрахованого унаслідок професійного захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати. Перелік грошових сум страхових виплат на відшкодування такої шкоди міститься в пункті 1 частини першої статті 21 Закону. До грошових сум, які в разі смерті застрахованого працівника підлягають виплаті особам, що перебували на його утриманні, Законом віднесено одноразову допомогу, пенсію у зв’язку з втратою годувальника та відшкодування вартості пов’язаних з похованням ритуальних послуг (підп. "б", "д" п. 1; п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону).

Виплату Фондом грошових сум на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю застрахованого унаслідок професійного захворювання, членам його сім’ї зазначеним Законом не передбачено.

Установлено, що ОСОБА_2. був застрахований і помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Положенням статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

Отже, спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України (435-15) , а саме – статтею 1168 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що смертю ОСОБА_2., яка знаходиться у причинно – наслідковому зв’язку із професійним захворюванням, позивачці ОСОБА_1, як дружині померлого, завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, на підставі статті 1168 ЦК України.

Згідно зі статтею 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і матеріалам справи, тому підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 4 серпня 2008 року скасувати, залишивши в силі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2008 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.