Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до ОСОБА_1 про виселення з наданням іншого жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - КП "Спецжитлофонд"), головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації про надання жилого приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 липня 2008 року,

У травні 2006 року КП "Спецжитлолфонд" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення з кімнат № 42, 43 у гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 з наданням кімнат № 213, 246 у гуртожитку по АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що будинок, в якому проживали відповідачі, на підставі розпорядження КМДА від 29 січня 2005 року підлягає реконструкції, а його мешканці відселенню. Проте, відповідачі згоди

на добровільне переселення в запропоноване житло не дали.

ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила надати її сім'ї у складі трьох осіб окреме благоустроєне житло відповідно до норм діючого законодавства.

Під час розгляду справи позивач частково змінив свої вимоги та просив виселити відповідачку з наданням їй квартири АДРЕСА_3

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 1 липня 2008 року, позов задоволено.

Виселено ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кімнат № № 42, 43 у гуртожитку по АДРЕСА_2

Вселено ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_3

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставлять питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічного позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до ст. 102 ЖК України у тих випадках, коли жиле приміщення, яке займають наймач та члени його сім'ї, в результаті капітального ремонту не може бути збережене, наймачеві та членам його сім'ї повинно бути надано інше благоустроєне жиле приміщення до початку капітального ремонту. При наданні відповідачам на сім'ю у складі осіб двокімнатної квартири жилою площею 35,9 кв. м дотримані всі вимоги житлового законодавства й будь-які житлові права відповідачів не були порушені.

Згідно зі ст. 102 ЖК України у тих випадках, коли жиле приміщення, яке займають наймач та члени його сім'ї, в результаті капітального ремонту не може бути збережене або істотно збільшиться і у наймача утворяться надлишки жилої площі, наймачеві та членам його сім'ї повинно бути надано інше благоустроєне жиле приміщення до початку капітального ремонту. Якщо в результаті капітального ремонту жиле приміщення істотно зменшиться, на вимогу наймача йому та членам його сім'ї повинно бути надано інше благоустроєне жиле приміщення до початку капітального ремонту.

Стаття 47 ЖК України передбачає, що норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13, 65 кв. м на одну особу.

Згідно з п. 53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (470-84-п) , жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв. м жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.

Судами встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 7 травня 2004 року № 750 (ra0750017-04) зобов'язано комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" у встановленому законодавством порядку:

- забезпечити відселення громадян, які проживають та зареєстровані у будинках №, № 17/7, 19 по вул. Соціалістичній та АДРЕСА_2, в інші гуртожитки або будинки маневреною фонду;

- дозволено знести вказані відселені будинки після оформлення дозвільної документації на знесення (а. с. 10).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 липня 2007 року №929 визнано будівлю по АДРЕСА_3 жилим будинком після завершення будівельних робіт та введення в експлуатацію у встановленому порядку (а с. 244).

Відповідно до акта державної комісії про прийняття в експлуатацію приміщень після капітального ремонту, перепланувань та переобладнань, влаштування (прибудови) балкону від 11 вересня 2007 року № 1397 будинок АДРЕСА_3 прийнято в експлуатацію ( а. с. 245).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 9 лютого 2008 року № 133 надано ОСОБА_1 на родину з трьох осіб (вона, син, дочка) двокімнатну квартиру НОМЕР_1 жилою площею 35,9 кв. м (загальна 58,7 кв. м) у будинку АДРЕСА_3 (а. с. 242).

Отже, висновок судів про задоволення позовних вимог КП "Спецжитлолфонд" та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України (1618-15) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджені обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 335- 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 липня 2008 року відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.