Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Шевченківської районної ради м. Чернівців про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення будівлі, усунення перешкод у реалізації права співвласника,

У червні 2005 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Шевченківської районної ради м. Чернівців про визнання незаконними рішення про приватизацію земельної ділянки, державного акта на право власності на землю, усунення перешкод у реалізації права співвласника щодо володіння та користування земельною ділянкою та визнання рішення про дозвіл на реконструкцію сараю незаконним.

ОСОБА_5 посилалася на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1; співвласниками квартири НОМЕР_1 є відповідачі, а власником квартири НОМЕР_2 є міська рада.

Рішенням Чернівецької міської ради від 14 серпня 1953 року № 751 за будинком закріплена земельна ділянка площею 0,0338 га.

Пунктом 3 рішення Чернівецької міської ради від 28 серпня 2003 року № 282 відповідачам надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0335 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Після отримання державного акта на право власності на землю відповідачі на підставі рішення Шевченківської міської ради м. Чернівців від 27 жовтня 2004 року почали перебудову сараю, який знаходився на подвір'ї, під літню кухню.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_5 просила визнати незаконними п. 3 рішення Чернівецької міської ради від 28 серпня 2003 року № 282, рішення Шевченківської міської ради м. Чернівців від 27 жовтня 2004 року у частині дозволу на реконструкцію сараю, усунути перешкоди з боку відповідачів у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення походу(проїзду) у двір, зобов'язати відповідачів знести елементи будівлі на місці сараю, заборонити відповідачам вчиняти у майбутньому будь-які дії, які ставитимуть під загрозу безпечне і нормальне використання двору.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали позовну заяву до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., виконавчого комітету Шевченківської районної ради м. Чернівців про усунення перешкод у здійснені права власності шляхом знесення будівлі та визнання незаконним рішення про дозвіл на реконструкцію сараю, посилаючись на те, що зменшилася інсоляція до квартир, з'явилися тріщини на стінах, опустилася підлога, при будівництві відповідачами порушені технічні та санітарні норми.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 серпня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення будівлі, усунення перешкод у реалізації права співвласника щодо володіння та користування земельною ділянкою відмовлено.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 грудня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Шевченківської районної ради м. Чернівців про визнання незаконним державного акта на право власності на землю відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 9 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції від 26 серпня 2008 року у частині відмови у позові ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності та додаткове рішення від 30 грудня 2008 року скасовано. Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Шевченківської районної ради м. Чернівців про усунення перешкод у здійсненні права власності задоволено частково. Визнано незаконним державний акт на право власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_6 та зареєстрований 22 березня 2004 року. Усунуто перешкоди ОСОБА_5 у реалізації права співвласника щодо володіння та користування земельною ділянкою шляхом відновлення проходу (проїзду) у двір спільного користування. У решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. просять рішення апеляційного суду у частині скасування рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 серпня 2008 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 грудня 2008 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 9 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.