Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересовані особи: служба у справах дітей Севастопольської міської державної адміністрації, орган опіки та піклування Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, служба у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, прокурор м. Севастополя, про усиновлення неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 29 травня 2008 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про усиновлення неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Посилаючись на те, що перебувають на обліку осіб, які бажають усиновити дитину, і мають право бути усиновителями, перебувають у шлюбі, від попередніх шлюбів у них є двоє дочок, 1987 і 1988 років народження, і спільний син, 2001 року народження, житлово-побутові умови, матеріальне становище та стан здоров'я дозволяють бути усиновителями, про стан здоров'я дітей обізнані, просили дозволити усиновлення ОСОБА_3.,ОСОБА_4, ОСОБА_5; внести відповідні зміни до актових записів дітей; записати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьками усиновлених дітей.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 29 лютого 2008 року заяву про усиновлення задоволено.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 29 травня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовлено.

ОСОБА_1., ОСОБА_2 звернулися з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просять скасувати рішення апеляційного суду м. Севастополя від 29 травня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що подружжя ОСОБА_1 звернулися до служби у справах дітей Севастопольської міської державної адміністрації, яка не веде облік осіб, які бажають бути усиновителями, і рішень із цих питань не приймає. Житлові умови та матеріальне забезпечення заявників є недостатніми, оскільки вони мають кредитні заборгованості, їхній будинок і рухоме майно перебувають у заставі, а сукупний дохід недостатній для утримання ще трьох усиновлених дітей.

З такими висновками суду погодитись не можна.

За положеннями ст. 207 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Статтею 224 цього Кодексу визначено вичерпний перелік обставин, які мають істотне значення і які має враховувати суд при ухваленні рішення про усиновлення:

1/ стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;

2/ мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;

3/ мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;

4/ взаємовідносини особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується дитиною;

5/ особу дитини та стан її здоров'я;

6/ ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Судом установлено, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 25 травня 2001 року, мають двох дочок від попередніх шлюбів, 1987 і 1988 років народження, та спільного сина, 2001 року народження; з 26 січня 2008 року перебувають на обліку осіб, що бажають усиновити дитину, у службі у справах неповнолітніх Севастопольської міської державної адміністрації; проживають у приватному будинку АДРЕСА_1 загальною площею 91 кв.м, що розташований на земельній ділянці розміром 7,5 соток; будинок наданий в іпотеку за договором від 11 вересня 2007 року; прострочень із погашення кредиторських заборгованостей не мають. ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_1. - за адресою: АДРЕСА_1. Заявники мають постійну роботу та стабільний прибуток: ОСОБА_1. займається оптовою торгівлею харчовими продуктами, ОСОБА_2 - має дві крамниці з відповідним штатом. Згідно зі звітом суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи платника єдиного податку ОСОБА_1 обсяг виручки від реалізації товарів за 2007 рік склав 394 141 грн. За декларацією про доходи ОСОБА_2 за 2007 рік сума її чистого доходу за рік склала 3 594 грн. Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_1, яке 25 січня 2008 року провела служба у справах неповнолітніх Севастопольської міської державної адміністрації, санітарно-гігієнічні вимоги відповідають нормам для проживання, виховання та розвитку дітей, для яких передбачено 2 дитячі кімнати. Висновком служби у справах дітей Севастопольської міської державної адміністрації від 26 січня 2008 року житлово-побутові умови, матеріальне та технічне забезпечення, стан здоров'я подружжя ОСОБА_1 визнано такими, що дозволяють їм бути усиновителями. Згідно з висновками служби у справах дітей Севастопольської міської державної адміністрації від 4 лютого 2008 року, від 11 лютого 2008 року усиновлення подружжям ОСОБА_1 малолітніх ОСОБА_3.,ОСОБА_4, ОСОБА_5 є доцільним і таким, що відповідає інтересам дітей. Відповідно до висновку служби у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя доцільність та відповідність інтересам дітей усиновлення подружжям ОСОБА_1 залишено на розгляд суду, заперечень не висловлено (а. с. 5, 6. 16, 18, 92, 207 -208). З березня 2008 року діти проживають у сім'ї ОСОБА_1.

Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 дієздатні, фізично й психічно здорові, матеріально забезпечені, мають постійну роботу та стабільний заробіток, бажають і мають можливість займатися вихованням трьох усиновлених дітей, щоб дати їм належну освіту та зробити їхнє життя щасливим і повноцінним.

Відповідно до ст. 215 СК України облік осіб, які бажають усиновити дитину, ведеться відділами та управліннями районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад, на які покладається безпосереднє ведення справ щодо опіки та піклування, Міністерством у справах молоді, сім'ї та гендерної політики Автономної Республіки Крим, службами у справах неповнолітніх обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також урядовим органом державного управління з усиновлення та захисту прав дитини у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що служба у справах дітей Севастопольської міська державна адміністрація не веде облік осіб, які бажають бути усиновителями, і що ця обставина є підставою для відмови в задоволенні заяви про усиновлення.

Усупереч установленому та вимогам закону апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 29 травня 2008 року скасувати, залишити в силі рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 29 лютого 2008 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.