Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення порушення права власності та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2008 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 3 жовтня 2006 року договір купівлі-продажу будинку від 24 червня 2005 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визнано недійсним. За ОСОБА_3 визнано право власності на будинок АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина, ОСОБА_3, померла. У встановленому порядку позивач прийняв спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2, та грошових вкладів. Згідно з рішенням Яготинського районного суду від 21 травня 2008 року за ним визнано право власності на будинок з надвірними будівлями та спорудами, що належав його дружині, ОСОБА_3, на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 3 жовтня 2006 року. У зазначеному будинку проживає відповідачка та користується надвірними будівлями, присадибною земельною ділянкою. Дозволу на користування цим майном він їй не надавав. ОСОБА_2 не бажає добровільно знятись із реєстрації в цьому будинку та виселитися з нього. Позивач просив усунути перешкоди в користуванні належним йому будинком шляхом виселення з нього ОСОБА_2, звільнення надвірних будівель від майна відповідачки та звільнення земельної ділянки від продукції, яка нею вирощується.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 11 серпня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2008 року, позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути порушення права власності ОСОБА_1 виселитися з будинку АДРЕСА_1; звільнити надвірні будівлі від речей, що належать їй на праві приватної власності; звільнити присадибну ділянку від продукції, яка вирощується на ній, до 20 вересня 2008 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди посилалися на рішення Яготинського районного суду від 3 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_1) до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним, поновлення права власності на будинок, яким задоволено позовні вимоги. На підставі зазначеного рішення суду, в подальшому, за позивачем визнано право власності на спірний будинок у порядку спадкування.

Проте рішенням апеляційного суду Київської області від 18 грудня 2008 року рішення Яготинського районного суду від 3 жовтня 2006 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Оскільки судові рішення ґрунтуються на обставинах, які встановлені судовим рішенням, що не набрало законної сили, було скасоване апеляційним судом, то ухвалені у справі судові рішення колегія суддів не може визнати законними та обгрунтованими, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.