Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, Київське міське управління юстиції, про визнання права на частину спадкового майна, визначення порядку користування жилим приміщенням; за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на частину квартири, встановлення порядку користування жилим приміщенням; за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири, встановлення порядку користування жилим приміщенням за касаційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2008 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, Київське міське управління юстиції, про визнання права на частину спадкового майна, визначення порядку користування жилим приміщенням. Після уточнення своїх вимог з внесенням на депозит суду суму 42 052 грн. 22 коп. за надлишок жилої площі позивачі просили виділити їм у натурі частину квартири АДРЕСА_1

У березні 2007 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на частину квартири, встановлення порядку користування жилим приміщенням. Після уточнення своїх позовних вимог відповідачі просили виділити їм у натурі частину квартири АДРЕСА_1.

У березні 2007 року ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири, визначення порядку користування жилим приміщенням.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2008 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1.

Припинено право власності в порядку спадкування ОСОБА_1 на 1/8 частину квартир АДРЕСА_3,АДРЕСА_2

Припинено право власності в порядку спадкування ОСОБА_2 на 1/8 частину квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_2

Виділено в натурі ОСОБА_1, ОСОБА_2 частину квартири АДРЕСА_1 та визнано право власності за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по половині квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках на користь ОСОБА_3 18 114 грн. 35 коп., що становить вартість 1/8 частини квартири АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках на користь ОСОБА_4 18 114 грн. 35 коп., що становить вартість 1/8 частини квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках на користь ОСОБА_5 18 114 грн. 35 коп., що становить вартість 1/8 частини квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках на користь ОСОБА_6 18 114 грн. 35 коп., що становить вартість 1/8 частини квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках на користь ОСОБА_7 18 114 грн. 35 коп., що становить вартість 1/8 частини квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках на користь ОСОБА_8 18 114 грн. 35 коп., що становить вартість 1/8 частини квартири АДРЕСА_1.

Зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування на 1/8 частину квартири АДРЕСА_3, АДРЕСА_2.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/8 частину квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_2

Припинено право власності ОСОБА_5 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1.

Припинено право власності ОСОБА_6 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1-

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 1/8 частину квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_2

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування на 1/8 частину квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_2

Визнано за ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування на 1/8 частину квартир АДРЕСА_3,АДРЕСА_2

Визнано за ОСОБА_8 право власності в порядку спадкування на 1/8 частину квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_2

Припинено право власності ОСОБА_3 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1

Припинено право власності ОСОБА_4 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1

Припинено право власності ОСОБА_7 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1.

Припинено право власності ОСОБА_8 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1.

У касаційних скаргах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ставлять питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що між сторонами виник конфлікт, спільно користуватись квартирами вони не можуть, на депозитний рахунок суду позивачами внесено 108 701 грн.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Судами встановлено, що 15 квітня 1985 року ОСОБА_10 на підставі рішення виконавчого комітету Московської районної Ради народних депутатів від 11 лютого 1985 року на сім'ю у складі одинадцяти осіб надано квартири АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 ( а. с. 38 т. 1).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 30 травня 1994 року квартири АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 належать на праві спільної власності ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_3, тобто по 1/10 частині квартир кожному ( а. с. 7 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_11 ( а. с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_10 ( а. с. 9).

Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно зі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у і спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Суд на зазначене уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин; визнав право власності в порядку спадкування по 1/8 частині відповідних квартир, хоча спадщина відкрилась лише на 1/5 частину; виділив частки в натурі, унаслідок чого шість співвласників стали власниками 6/8 частин квартир АДРЕСА_3,АДРЕСА_2, а питання про право власності на інші 2/8 частини цих квартир не вирішив; не призначив експертизу щодо можливості виділу часток у натурі без порушення права інших співвласників.

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2008 року задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.