Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, договорів дарування земельної ділянки та державних актів на право власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2008 року, додаткове рішення цього ж суду від 2 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 листопада 2008 року,

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, зазначаючи, що ОСОБА_19 у с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області належало три земельні ділянки, які останній приватизував з порушеннями закону, оскільки не було виготовлено проекту відведення земельних ділянок і не було погоджено межі ділянок суміжними землекористувачами. 14 жовтня 2004 року ОСОБА_19 продав частину земельної ділянки площею 0,50 га ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Дане відчуження він провів без її згоди, хоча вони проживали у фактичних шлюбних відносинах і спільно користувались земельною ділянкою. Тому вважає незаконними цей договір купівлі-продажу земельної ділянки та інші договори, якими повторно відчужено спірну земельну ділянку іншим відповідачам, а також державні акти на право власності на земельну ділянку на ім'я відповідачів.

Посилаючись на викладене, позивачка просила визнати недійсними: договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, укладений 14 жовтня 2004 року між ОСОБА_19 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, укладений 20 квітня 2006 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_9; договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, укладений 20 квітня 2006 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_7; договори дарування частини земельної ділянки, укладені 18 квітня 2006 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_10, між ОСОБА_3 і ОСОБА_11, між ОСОБА_5 і ОСОБА_12, між ОСОБА_4 і ОСОБА_8; державні акти на право власності на земельну ділянку на ім'я: ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2008 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними: договору купівлі-продажу частини земельної ділянки, укладеного 14 жовтня 2004 року між ОСОБА_19 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; договору купівлі-продажу частини земельної ділянки, укладеного 20 квітня 2006 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_9; договорів дарування частини земельної ділянки, укладених 18 квітня 2006 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_10 та між ОСОБА_3 і ОСОБА_11; державних актів на право власності на земельну ділянку на ім'я: ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Додатковим рішенням цього ж суду від 2 вересня 2008 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними: договору купівлі-продажу частини земельної ділянки, укладеного 20 квітня 2006 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_7; договорів дарування частини земельної ділянки, укладених 18 квітня 2006 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_12 та між ОСОБА_4 і ОСОБА_8

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 листопада 2008 року рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2008 року та додаткове рішення цього ж суду від 2 вересня 2008 року залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2008 року, додаткове рішення цього ж суду від 2 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.