Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою приватного підприємства "Полтавський завод гірничого обладнання", заінтересовані особи: споживче товариство "Полтавабудматеріали", ОСОБА_1, про видачу виконавчого документа за касаційною скаргою територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради та виконавчого комітету Полтавської міської ради на ухвалу судді апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2008 року,

У березні 2008 року приватне підприємство "Полтавський завод гірничого обладнання" (далі - ПП "Полтавський завод гірничого обладнання") звернулось до суду із заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Українській універсальній біржі від 12 березня 2008 року № 5/8 у справі за позовом ПП "Полтавський завод гірничого обладнання" до споживчого товариства "Полтавабудматеріали", ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним і визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25 березня 2008 року заяву задоволено та постановлено видати виконавчий документ, яким зобов'язати колективне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" зареєструвати за ПП "Полтавський завод гірничого обладнання" право власності на незавершене будівництво цеху керамзитового гравію, що розташоване по вул. Кагамлика, 37 у м. Полтаві, відповідно до рішення третейського суду № 5/8.

Не погоджуючись з указаною ухвалою суду, територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради та виконавчий комітет Полтавської міської ради оскаржили її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2008 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження та повернуто апеляційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради та виконавчий комітет Полтавської міської ради посилаються на порушення апеляційним судом норм процесуального права та ставлять питання про скасування ухвали судді апеляційного суду й передачу справи до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради та виконавчого комітету Полтавської міської ради, суддя апеляційного суду виходив із того, що ухвала про видачу виконавчого документа не міститься в переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

Проте з таким висновком судді апеляційного суду погодитись не можна.

У своїй апеляційній скарзі на ухвалу суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Українській універсальній біржі від 12 березня 2008 року № 5/8 територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради та виконавчий комітет Полтавської міської ради посилались на те, що оскаржуваною ухвалою суду вирішено питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Крім того, згідно з п. 4 ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо рішення третейського суду прийнято в спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.

Ураховуючи положення ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України, аналізуючи зміст Закону України "Про третейські суди" (1701-15) та ст. 17 ЦПК України, третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії.

Виходячи з принципу верховенства права, положень ст. ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст. ст. 3, 15 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень.

Таким чином, ураховуючи зазначені положення та принцип добровільності утворення третейського суду, обов'язковість рішення третейського суду лише для сторін третейської угоди, положення ст. 56 Закону України "Про третейські суди" щодо неможливості оскарження ухвали про видачу виконавчого листа за рішенням третейського суду поширюється лише на сторін третейської угоди і не може поширюватись на інших осіб, які не є учасниками третейської угоди і третейського розгляду, права і інтереси яких порушено рішенням третейського суду, прийнятим з перевищенням наданих йому повноважень та поза межами його компетенції (ст. 27 Закону України "Про третейські суди").

Відповідно до вимог п. 7 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Системний аналіз указаних норм матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що ухвала компетентного суду про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду підлягає апеляційному оскарженню.

За таких обставин ухвала судді апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради та виконавчого комітету Полтавської міської ради задовольнити.

Ухвалу судді апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2008 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.