Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного казначейства України, Краматорського міського суду Донецької області про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дружківського міського суду від 8 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2009 року,

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 червня 1999 року йому працівниками Краматорського МВ УМВС України у Донецькій області, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, при проведенні оперативно-розшукових заходів заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Після неодноразового розгляду вироком Краматорського районного суду від 24 грудня 2003 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 365 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років виправних робіт з утриманням з його заробітку по 25% щомісячно. Суд розглянув справу за відсутності потерпілого ОСОБА_1, жодних повідомлень про розгляд справи не надсилалось. Крім того, цивільний позов про відшкодування шкоди не був розглянутий. Після уточнення позовних вимог просив стягнути з Державного казначейства на його користь 50 тис. грн., на користь ОСОБА_3 25 тис. грн., на користь ОСОБА_2 25 тис. грн. та витрати на правову допомогу у сумі 500 грн.

Рішенням Дружківського міського суду від 8 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Дружківського міського суду від 8 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2009 рок, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дружківського міського суду від 8 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.