У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 7 серпня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І.,
Мазурка В.А., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 лютого 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2008 року ДП "Вінницькі теплові мережі" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Зазначало, що ДП "Вінницькі теплові мережі" є організацією, яка надає населенню послуги з водопостачання та теплопостачання у вигляді гарячої води.
ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 і одержує теплову енергію у вигляді гарячої води, вироблену ДП "Вінницькі теплові мережі", однак за надані послуги не сплачує.
Посилаючись на те, що станом на 1 вересня 2008 року ОСОБА_1 заборгувала підприємству за надані послуги 2 916 грн. 59 коп., у добровільному порядку погашати заборгованість відмовляється, просило стягти з неї 2 916 грн. 59 коп. боргу за надані послуги, 3% річних на вказану суму боргу 215 грн. 46 коп., 1 083 грн. 11 коп. інфляційних
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ДП "Вінницькі теплові мережі" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за надання послуг неналежної якості.
Зазначала, що через незадовільне теплопостачання стіни у її квартирі покрились пліснявою, зіпсовано меблі та одяг, через що вона змушена була у 2006 році перейти на індивідуальне опалення та встановити електрокотел для обігріву квартири.
Посилаючись на те, що договір про надання комунальних послуг з нею не укладено, з 2001 року вона не користується гарячим водопостачанням, а з осені 2006 року й послугами по опаленню і за власний рахунок ліквідувала плісняву на стінах, просила виключити її квартиру з реєстру нарахування плати за опалення, стягнути з ДП "Вінницькі теплові мережі" матеріальну та моральну шкоду.
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2008 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2009 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, позовні вимоги ДП "Вінницькі теплові мережі" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 2 916 грн. 59 коп. заборгованості по оплаті спожитої теплової енергії та понесені судові витрати.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов`язкового скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 332, 335- 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Л.І.
Охрімчук
В.А.
Мазурок
Ю.Л.
Сенін