Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Сумської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м. Сум від 23 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2007 року,

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування та зобов"язання державної реєстрації цього права власності.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 змінила свої позовні вимоги, просила усунути перешкоди їй та її сину, ОСОБА_3, у користуванні АДРЕСА_1, зобов'язати відповідачку звільнити вказану квартиру в примусовому порядку та повернути ключі від вхідних дверей.

У грудні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Сумської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Рішенням Зарічного районного суду м. Сум від 23 липня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на половину АДРЕСА_1.

В іншій частині позову відмовлено.

Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину АДРЕСА_1 за кожним.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічних позовних вимог і відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних заяв, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов.

Зазначені норми передбачають право позивача на власний розсуд розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору, у зв'язку з чим виключно позивачу належить право вибору своїх процесуальних дій: змінити підстави чи предмет позову або відмовитися від позовних вимог у цілому чи від їх частини.

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, комунального підприємства "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на АДРЕСА_1, як спадкоємця першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, зобов'язання комунального підприємства "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на спірну квартиру за нею ( а. с. 3-4).

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про часткову зміну позовних вимог і просила суд ухвалити рішення, яким установити додатковий строк для прийняття спадщини та визнати право власності за нею та ОСОБА_3 на половину спірної квартири за кожним ( а. с. 136-137).

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну позовних вимог, в якій відмовилася від раніше заявлених позовних вимог і на підставі ст. 145 ЖК України, ст. 31 ЦПК України просила суд ухвалити рішення, яким усунути перешкоди їй та її синові, ОСОБА_3, у користуванні АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача ОСОБА_2 звільнити вказану квартиру в примусовому порядку та повернути ключі від вхідних дверей ( а. с. 148).

Тобто, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачка, змінивши позовні вимоги, просила усунути перешкоди їй та її синові, ОСОБА_3, у користуванні АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 звільнити вказану квартиру в примусовому порядку та повернути ключі від вхідних дверей; однак не просила визнати за нею право власності на квартиру.

Крім того, судом належним чином не перевірено доводи ОСОБА_2 про відсутність у позивачки ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру, оскільки пай за спірну квартиру був виплачений нею, а не ОСОБА_4

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув, хоча вони мають істотне значення для правильного вирішення справи, не перевірив доводів апеляційної скарги й залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м. Сум від 23 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2007 року частково задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Сум від 23 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.