Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши справу за позовом Запорізького обласного управління відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 та ПП "Дар" про розірвання договору та стягнення заборгованості за кредитним договором,

У вересні 2003 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 червня 2002 року між ним та ОСОБА_1укладено кредитний договір № 796, відповідно до якого відповідач одержав кредит на споживчі цілі (розвиток підприємницької діяльності) у розмірі 100 000 грн. під 28 відсотків річних на 20 місяців, до 10 лютого 2004 року.

11 червня 2002 року між ними та ПП "Дар" укладено договір поруки № 158, відповідно до якого ПП"Дар" виступає майновим поручителем позичальника перед банком і зобов'язується виконати за рахунок заставленого майна обов'язки позичальника по кредитному договору № 796 від 10 червня 2002 року та нести солідарну відповідальність із позичальником перед кредитором, відповідає перед кредитором заставленим майном за невиконання зобов'язань.

18 березня 2003 року між ними та позичальником укладено додаткову угоду № 1 згідно якої плата за користування кредитом встановлюється у розмірі 17 відсотків річних.

Посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, суму кредиту не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 104 674 грн., просили стягнути на свою користь суму заборгованості, а також судові витрати у розмірі 1046 грн. 74 коп.

У судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив розірвати кредитний договір та стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором № 796 від 10 червня 2002 року у сумі 121 793 грн. 32 коп., яка складається із : суми несплаченого кредиту у розмірі 100 000 грн., несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 5682 грн. 20 коп., нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 15065 грн. 75 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту у розмірі 1045 грн. 37 коп., а також судові витрати, а всього просили стягнути з відповідачів у солідарному порядку 122 840 грн. 06 коп.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 6 лютого 2007 року позов задоволено. Розірвано кредитний договір № 796 від 10 червня 2002 року, укладений між Запорізьким обласним управлінням ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1Стягнуто з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованість по кредитному договору № 796 від 10 червня 2002 року у розмірі 121 793 грн. 32 коп., а також судові витрати, а всього - 122 840 грн. 06 коп.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 5 липня 2007 року рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 6 лютого 2007 року в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 15065 грн. 75 коп. і за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в розмірі 1045 грн. 37 коп. скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ "Державний ощадний банк України" ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції й залишення без змін рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 15065 грн. 75 коп. і за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту у розмірі 1045 грн. 37 коп. та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що позивачем пропущено без поважних причин строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні у цій частині позовних вимог.

Проте погодитися з висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно вимог ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є частина вимог, право на яку має позивач, а ч. 3 цієї статті вказано, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

У разі, якщо невиконання позичальником грошових зобов'язань призвело до порушення умов договору та накладення штрафних санкцій, позичкодавець у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору може звернутися з вимогою про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Позов про розірвання кредитного договору та стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 104 674 грн. подано у вересні 2003 року, та згідно доданих до позовної заяви розрахунків визначив, що сума заборгованості складається з суми несплаченого кредиту, відсотків по кредиту, пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, тому позовна давність згідно ст. 264 ЦК України перервана.

В уточнених розрахунках, поданих до позовної заяви, 27 лютого 2004 року, позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість по кредитному договору у розмірі 105 039 грн. 01 коп. Вони складалися з суми несплаченого кредиту, відсотків по кредиту, пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту. Остаточні розрахунки заборгованості надані у листопаді 2006 року.

Оскільки апеляційним судом при розгляді справи помилково застосована позовна давність та не виконано обов'язок, передбачений ст.ст. 303- 304, 307 ЦПК України по перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, погодитися з рішенням суду апеляційної інстанції не можна, воно підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду Запорізької області.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 5 липня 2007 року скасувати та справу передати на новий розгляд до апеляційного суду Запорізької області .

Ухвала оскарженню не підлягає.