Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Жайворонок Т. Є., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Хімчинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, третя особа - державна податкова інспекція в Косівському районі Івано-Франківської області, про визнання права власності на будинок за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 7 травня 2008 року,

У червні 2007 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хімчинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, третя особа - державна податкова інспекція в Косівському районі Івано-Франківської області, про визнання права власності на будинок.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 7 березня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 7 травня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 7 березня 2008 року залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення районного суду у відсутності позивача в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 заяви про поновлення зазначеного строку не подавав.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на те, що він з 5 травня 2008 року до 14 травня 2008 року знаходився на амбулаторному лікуванні в Косівській районній лікарні, про що повідомив суд апеляційної інстанції і просив відкласти судове засідання.

На підтвердження зазначених доводів позивач додав до касаційної скарги ксерокопію довідки Косівської районної лікарні від 14 травня 2008 року №327 про те, що він знаходився на амбулаторному лікуванні в зазначеній лікарні з 5 травня 2008 до 14 травня 2008 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду без сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин, що мають значення для вирішення питання про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення районного суду, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 заяви про поновлення зазначеного строку не подавав.

Таким чином висновок апеляційного суду про залишення без розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 7 березня 2008 року не ґрунтується на вимогах закону.

За таких обставин ухвала апеляційного суду без змін залишатися не може й підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 7 травня 2008 року задоволити частково.

Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 7 травня 2008 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.