Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Балюка М.І.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Охрімчук Л.І.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" про визнання квартири небезпечною для проживання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 4 вересня 2008 року,

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (далі - ВАТ КБ "Надра") про визнання квартири АДРЕСА_1 такою, що непридатна для безпечного проживання через аварійний стан, стягнення з ВАТ КБ "Надра" на його користь збитків у розмірі 314 645 грн., що є ринковою вартістю вказаної квартири, та стягнення з відповідача на його користь 200 тис. грн. у рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди, витрат, пов'язаних з оплатою послуг експерта, і витрат на сплату судового збору й оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, посилаючись на те, що він є власником зазначеної квартири. Власником сусідніх АДРЕСА_1 у цьому будинку є ВАТ КБ "Надра", яке самовільно проводить перепланувальні роботи у своїх квартирах.

У результаті незаконних дій відповідача погіршився стан квартири, що належить йому, несуча спроможність конструкції не забезпечує безпечну експлуатацію квартири АДРЕСА_1 квартира має аварійний стан, про що свідчить експертний висновок будівельно - технічної експертизи від 27 квітня 2007 року.

ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 червня 2008 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ КБ "Надра" на користь ОСОБА_1. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 314 645 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 тис. грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., судовий збір - 68 грн.

Стягнуто з ВАТ КБ "Надра" на користь держави судовий збір у розмірі 4 132 грн.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 4 вересня 2008 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 червня 2008 року частково скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1. частково задоволено.

Стягнуто з ВАТ КБ "Надра" на користь ОСОБА_1. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 314 645 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 тис. грн.

В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ КБ "Надра" ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 27 квітня 2007 року несуча спроможність конструкції не забезпечує безпечну експлуатацію квартири АДРЕСА_1 квартира має аварійний стан, що було викликано демонтажем стін перегородок на першому поверсі без проведення заходів для укріплення перекриття між першим та другим поверхами. Квартира АДРЕСА_1має 50 % зносу. Відповідно до висновку експерта від 24 грудня 2007 року ринкова вартість вищевказаної квартири складає 314 645 грн. У результаті неправомірних дій відповідача позивачу завдано моральної шкоди.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд посилався на те, що, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_1. вартість квартири в розмірі 314 645 грн., районний суд не вирішив питання щодо зобов'язання ОСОБА_1. передати свою квартиру відповідачу та не обґрунтував належним чином розмір моральної шкоди.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до п. 5 Положення ""ро порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилиж будинків і жилих приміщень непридатними для проживання", затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189, якщо під час обстеження стану будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту.

У разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору дарування від 28 жовтня 2004 року ОСОБА_1. належить квартира АДРЕСА_1 (а. с. 14).

Як убачається з витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна квартири № № 13, 14 за вказаною адресою належать на праві власності ВАТ КБ "Надра" ( а. с. 89, 90).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № П-217 від 27 квітня 2007 року несуча спроможність конструкції не забезпечує безпечну експлуатацію квартири АДРЕСА_1, квартира має аварійний стан, що було викликано демонтажем стін перегородок на першому поверсі без проведення заходів для укріплення перекриття між першим та другим поверхами. Квартира АДРЕСА_1має 50 % зносу. Розбір несучих стін та перегородок не супроводжується проведенням заходів для укріплення перекриття над першим поверхом, АДРЕСА_1 відсутні сантехнічні прилади та заглушки на стінах, що може служити причиною погіршення стану квартири АДРЕСА_1 ( а. с. 49-59).

Згідно з висновком державного проектного інституту містобудування "Міськбудпроект" про технічний стан основних конструкцій квартир АДРЕСА_1 від 25 червня 2007 року після проведення укріплення конструкція посилення забезпечує несучу спроможність перекриття по сприйняттю навантажень від перегородок вищих поверхів (а. с. 115).

Ухвалюючи рішення, суди на наведене належної уваги не звернули, не встановили, чи можливо після проведених робіт мешкати в спірній квартирі.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 4 вересня 2008 року задовольнити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 4 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.