Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши справу за позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, третя особа : ТОВ"Таурус-Україна", про стягнення заборгованості за договором,

У серпні 2006 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із зазначеним позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту, посилаючись на те, що 16 червня 2004 року між ЗАТ КБ"ПриватБанк" та ТОВ "Таурус-Україна" укладено кредитний договір № 06/04-327 та угоду № 1 про внесення змін до кредитного договору № 06/04-327 від 29 вересня 2004 року, відповідно до яких товариству надано кредит у виді поновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом 70 000 грн. з терміном погашення кредиту відповідно до графіку зменшення до поточного ліміту. У зазначений у кредитному договорі зі змінами термін ТОВ "Таурус-Україна" взятих на себе зобов'язань не виконало, у зв'язку з чим станом на 11 липня 2006 року виникла заборгованість у розмірі 132 789 грн. 17 коп.

Крім того, 16 червня 2004 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір поруки № 06/04-327 предметом якого було надання ОСОБА_1 поруки перед ЗАТ КБ "ПриватБанк" за виконання товариством своїх зобов'язань за кредитним договором. Згідно п.п. 5,6 договору поруки ОСОБА_1 у випадку невиконання ТОВ "Таурус-Україна" умов кредитного договору повинен був виконати зобов'язання на письмову вимогу ЗАТ КБ "ПриватБанк" впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, однак отримавши 6 липня 2005 року претензію банку з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання, відповідач його не виконав. Просили стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 березня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 3 липня 2007 року рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 березня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 132 789 грн. 17 коп. та 2051 грн. 83 коп. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, вірно виходив із того, що угодою № 1 про внесення змін до кредитного договору №06/04-327 від 29 вересня 2004 року про відстрочення до 29 жовтня 2004 року початку терміну погашення кредиту та збільшення щомісячної суми погашення кредиту, укладеною без згоди ОСОБА_1 не змінилася не сума кредиту, ні строк його повернення, а відбулася лише відстрочка початку погашення кредиту, у наслідок чого не збільшився й обсяг відповідальності ОСОБА_1, тому згідно вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України ця угода не є підставою для припинення договору поруки.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, касаційна скарга підлягає відхиленню із залишенням рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 3 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.