Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши справу за позовом Бузівської сільської ради до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про знесення самовільно зведеної будівлі,

У жовтні 2006 року Бузівська сільська рада звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 у травні 2006 року на земельній ділянці, яка належить йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 21 лютого 2002 року розпочав будівництво двоповерхової будівлі розміром 12,9 х 13,0 кв.м. без отримання відповідного дозволу Бузівської сільської ради.

Внаслідок здійснення самовільної перебудови відповідачем порушені протипожежні норми, а саме п. 3.25 ДБН 360-92*"Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень".

Рішенням Бузівської сільської ради від 20 липня 2006 року № 8 відповідачу заборонено проводити будівництво будинку, яке здійснюється з порушенням норм забудови.

Вважають, що дії відповідача по зведенню самовільної будови порушують права інших осіб, зокрема сусідів відповідача - родини Кравченко, та суперечить суспільним інтересам, просили зобов'язати відповідача знести самовільно зведену багатоповерхову будівлю по вул. Молодіжній, 6 у с. Любимівка.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 15 січня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 липня 2007 року рішення Києво-Святошинського районного суду від 15 січня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що на підставі договору дарування від 2 грудня 1995 року, посвідченого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою ОСОБА_1. належить незакінчений будівництвом, побудований на 84 відсотки житловий будинок по вул. Молодіжній, 6 у с. Любимівка Києво-Святошинського району. Згідно технічного паспорта від 28 серпня 1994 року розмір добудови у житловому будинку становить габаритними розмірами 13,50х 17,40 м.

На земельній ділянці, яка належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на землю від 21 лютого 2002 року № 1198/94485 ОСОБА_1 без оформлення відповідної технічної документації самовільно у житловому будинку зніс добудову габаритними розмірами 13,50х 17,40 м. і розпочав незаконне будівництво без отриманні відповідно дозволу органу місцевого самоврядування двоповерхової будівлі розмірами 18,0 х 14,40 м на відстані 6,8 м. від будівлі сусідів, чим порушує їх права та інтереси.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди вірно виходили з того, що позивачем не надано суду доказів того, що відповідач самовільним зведення будинку порушує права інших осіб, зокрема родини Кравченко, та здійснюване відповідачем самочинне будівництво суперечить інтересам суспільства.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, касаційна скарга підлягає відхиленню із залишенням судових рішень без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду від 15 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.