Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 30 червня 2009 року касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2008 року та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 10 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, малого комунального підприємства "Комунальник" про визнання розпорядження незаконним, поновлення на роботі та стягнення грошових сум,

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що розпорядженням голови Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області від 13 серпня 2008 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, його було звільнено із займаної ним посади начальника малого комунального підприємства "Житловик".

Вважаючи, що його звільнено з роботи з порушенням законодавства, просив визнати розпорядження про звільнення його з роботи незаконним, поновити його на роботі, продовживши дію трудового договору, стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 21 990 грн. 12 коп., витрат по підзвітних особах в розмірі 442 грн. 79 коп. та середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2008 року позов задоволено частково, стягнуто з малого комунального підприємства "Комунальник" на користь ОСОБА_1. 8 378 грн. 46 коп. заборгованості по заробітній платі, витрат по підзвітних особах в розмірі 442 грн. 79 коп. та судові витрати. В задоволенні решти позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 10 березня 2009 року вказане рішення суду першої інстанції змінено, а саме, змінено дату звільнення ОСОБА_1. з роботи з 13 серпня 2008 року на 14 вересня 2008 року, зобов'язавши мале комунальне підприємство "Комунальник" внести зміни про це в розпорядження про звільнення та зобов'язавши підприємство провести з ОСОБА_1. розрахунок з 13 серпня 2008 року по 14 вересня 2008 року. Стягнуто з малого комунального підприємства "Комунальник" на користь ОСОБА_1. 1 883 грн. 15 коп. заробітної плати за період з 13 серпня 2008 року по 14 вересня 2008 року. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про часткове скасування рішень, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, малого комунального підприємства "Комунальник" про визнання розпорядження незаконним, поновлення на роботі та стягнення грошових сум за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2008 року та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 10 березня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.