Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним і за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою і гаражем, виселення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У березні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, наміру на її відчуження він не мав, проте згодом дізнався про наявність договору дарування зазначеної квартири, укладеного між ним та відповідачкою 8 квітня 2003 року, хоча він не пам’ятає обставин підписання ним договору, в березні 2003 року він проходив лікування в зв’язку з психічною хворобою.

Позивач просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 8 квітня 2003 року між ним та відповідачкою.

ОСОБА_4 пред’явила позов до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою й гаражем, виселення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 самовільно вселилися в зазначену квартиру, поставили додатковий замок на дверях, крім того, замінили замок на дверях її гаража й своїми неправомірними діями завдали їй моральну та матеріальну шкоду.

ОСОБА_4 просила зобов’язати ОСОБА_5, ОСОБА_6 повернути їй ключі від квартири й гаража, виселити їх квартири АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 125 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2 тис. грн. за завдану моральну шкоду.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2006 року позов ОСОБА_3 задоволено, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційному порядку справа розглядалася неодноразово.

Останньою ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2009 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку представник ОСОБА_4 заявив клопотання про призначення експертизи, зазначаючи, що другий аркуш позовної заяви ОСОБА_3 є не оригіналом, а копією, фактично позов не підписаний ОСОБА_3

Апеляційним судом експертизу було призначено й згідно висновку судово-технічної експертизи від 28 березня 2008 року друкований текст та підпис від імені ОСОБА_3 на другому аркуші наданого на дослідження документа, - позовної заяви, виконані електрофотографічним способом і не є оригіналами.

З огляду на висновки експертизи ОСОБА_4 та її представники порушили питання про скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову ОСОБА_3 без розгляду з тих підстав, що позовна заява ним не підписана.

Апеляційний суд прийняв такі доводи до уваги й ухвалою від 9 липня 2008 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2006 року було скасовано, позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі пункту 8 статті 207 ЦПК України.

Згідно наведеної норми закону (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК України) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 1 квітня 2009 року ухвалу апеляційного суду від 9 липня 2008 року скасовано з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Суд касаційної інстанції в ухвалі зазначив про необхідність додаткового з’ясування обставин подачі позовної заяви та факту вчинення ОСОБА_3 підпису на ній.

Згідно частини четвертої статті 338 ЦПК України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України не перевірив наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, в ухвалі про це не зазначив і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.