Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Костенка А.В., Левченка Є.Ф.,

Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до філії "Соціальна ініціатива: Донецьк-Севастополь" товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк" про визнання права власності на нерухоме майно,

У березні 2007 року позивачка звернулась до суду з позовом до філії "Соціальна ініціатива: Донецьк-Севастополь" товариства з обмеженою відповідальністю "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк" (далі - ТОВ "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк") про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що 13 січня 2006 року між нею та відповідачем був підписаний договір № 05-01-39 про інвестування в будівництво житла. Об'єктом інвестування є квартира АДРЕСА_1. Оскільки позивачкою 10 липня 2006 року внесені на рахунок відповідача кошти в розмірі 274 700 грн., в розмірі 100% вартості квартири, то просила задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19 квітня

2007 року позов задоволено. Визнано право власності за ОСОБА_1 на жилу квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 21 квітня

2008 року ОСОБА_2 відмовлено в поновленні строку на подання заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововоявленими обставинами.

У липні 2008 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19 квітня

2007 року, в якій остання посилалася на те, що 9 лютого 2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк" був укладений договір

№ 03/06-01/02, згідно якого ним на розрахунковий рахунок відповідача було сплачено 213 840 грн., а ТОВ "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк" було зобов'язано проінвестувати та оформити у власність ОСОБА_2 квартиру, площею 100 кв.м в санаторії "Прибой" у м. Євпаторії.

27 квітня 2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк" був укладений інвестиційний договір № 03/09-01/04, відповідно до якого ОСОБА_2 повинен перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ "Соціальна ініціатива: Москва-Донецьк" 335 тис. грн.. а відповідач проінвестувати та оформити у власність ОСОБА_2 дві двокімнатні квартири АДРЕСА_1.

Згідно з укладеною додатковою угодою № 1 від 27 квітня 2005 року до договору № 03/06-01/02 від 9 лютого 2005 року було проведено зарахування раніше сплаченої суми в розмірі 213 840 грн. у рахунок виконання договору

№ 03/09-01/04 від 27 квітня 2005 року.

Оскільки оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про право власності на квартиру, за яку він вніс кошти головному підприємству, просив прийняти його апеляційну скаргу та скасувати рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19 квітня 2007 року.

Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 28 серпня 2008 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишено без розгляду.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - просить скасувати ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 28 серпня 2008 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не зайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновляє строк, встановлений законом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу на ухвалу апеляційного суду

м. Севастополя від 28 серпня 2008 року, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга на рішення Гагарінського районного суду

м. Севастополя від 19 квітня 2007 року подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження й була направлена представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - тільки 15 липня 2008 року, тобто з пропущенням установленого

ст. 294 ЦПК України строку, і підстав для поновлення строку немає, оскільки ні ОСОБА_2, ні його представником, ОСОБА_3, не були надані належні докази на підтвердження наявності поважних причин пропущення процесуальних строків на оскарження рішення й ухвали суду.

Проте такий висновок суду зроблено без належного з'ясування причин пропущення процесуального строку.

У своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19 квітня 2007 року заявник зазначав про те, що в судовому засіданні ні він, ні його представник присутні не були, участі не брали й можливості отримати копію вказаного рішення не було та на неодноразові звернення з приводу направлення копії рішення судом не відреаговано. У ознайомленні з матеріалами справи було відмовлено, оскільки ні ОСОБА_2, ні його представник ОСОБА_3 не були сторонами у справі.

Також указали, що копію рішення отримали лише 8 липня 2008 року у Ворошиловському районному суді м. Донецька при наданні представником відповідача клопотання про зняття заборони на відчуження спірної квартири.

При поданні апеляційної скарги з пропуском встановленого терміну для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не вимагається обов'язкова подача заяви про апеляційне оскарження.

За таких обставин, коли апеляційний суд належним чином не перевірив причини пропущення строку на апеляційне оскарження й безпідставно відмовив у поновленні пропущеного процесуального строку та залишив апеляційну скаргу без розгляду, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 28 серпня 2008 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.