У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2009 року м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
|
Гуменюка В.І.,
|
суддів:
|
Барсукової В.М., Луспеника Д.Д., Косенка В.Й., Пшонки М.П.,-
|
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Городищенської міської ради Черкаської області, Городищенського виробничого управління житлово-комунального господарства, Черкаської спеціалізованої монтажно-експлуатаційної дільниці відділу Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області про відшкодування матеріальної шкоди, упущеної вигоди та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2002 року ОСОБА_1. звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що 25 лютого 2000 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення автомобіля марки "Опель-Рекорд", державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача та мікроавтобуса марки "Мерседес-Бенц", державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_2. Внаслідок ДТП позивачу ОСОБА_1. заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 9 048 грн. 53 коп. Дорожньо-транспортна пригода сталася у зв'язку з тим, що при русі відповідача ОСОБА_2. по вул. Мічуріна у м. Городище перед перехрестям з вулицею Желябова для руху його автомобіля був відсутній знак 2.1 "Дати дорогу", а тому відповідач не знав що його дорога по вул. Желябова у м. Городище є головною дорогою. В якості співвідповідачів у справі було притягнуто Городищенську міську раду Черкаської області, Городищенське виробниче управління житлово-комунального господарства, Черкаську спеціалізовану монтажно-експлуатаційну дільницю ВДАІ УМВС України у Черкаській області. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1. просив задовольнити його позов та стягнути з відповідачів 11 667 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 45 мінімальних заробітних плат у відшкодування моральної шкоди, а також відшкодувати йому упущену вигоду, яку він міг би отримати від вкладення понесених ним витрат на депозитний рахунок в банку під 13 % річних.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 11 667 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 18 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди та 2 907 грн. 87 коп. у відшкодування судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 26 березня 2008 року рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2007 року скасовано. У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2., Городищенського ВУЖКГ, Черкаської спеціалізованої монтажно - експлуатаційної дільниці ВДАІ УМВС у Черкаській області про відшкодування збитків, моральної шкоди та упущеної вигоди відмовлено. Позов ОСОБА_1 до Городищенської міської ради Черкаської області задоволено частково. Стягнуто з Городищенської міської ради Черкаської області на користь ОСОБА_1 11 667 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 2 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди та 2 907 грн. 87 коп. судових витрат.
У касаційній скарзі Городищенська міська рада Черкаської області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову і стягуючи шкоду з Городищенської міської ради, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність належно встановлених дорожніх знаків виникла з вини Городищенської міської ради, яка, являючись власником доріг у м. Городище, не забезпечила належне їх утримання, а тому на неї має бути покладений обов'язок по відшкодуванню збитків внаслідок ДТП.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до статті 309 ЦПК України, є неправильно встановлені фактичні обставини справи, що полягає у неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, у разі встановлення підстав для його скасування, суд апеляційної інстанції має право скасувати його і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (стаття 309 ЦПК України).
За змістом рішення повинно бути мотивовано із зазначенням встановлених судом обставин, які мають значення для справи, їх юридичної оцінки, а також визначених відповідно до них правовідносин.
В рішенні суду апеляційної інстанції необхідно наводити мотиви скасування рішення суду першої інстанції, з аргументацією своїх висновків щодо прийняття рішення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання.
Згідно частин 1, 5 статті 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна подія сталася з їх вини.
Тобто, за спричинену шкоду внаслідок ДТП має нести цивільну відповідальність власник доріг.
Як убачається з матеріалів справи, Городищенська міська рада Черкаської області не є власником доріг, вулиць та залізничних переїздів, а тому покладення на неї обов'язку по відшкодуванню шкоди є передчасним.
Крім того, при зіткненні транспортних засобів, джерел підвищеної небезпеки питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при цьому самим джерелом підвищеної небезпеки, кожного із їх володільців перед іншим з них вирішується за правилами статті 440 ЦК України (1963 року): шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним; за наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; за наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; за відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.
Отже, судом апеляційної інстанції не наведено мотивів визнання власника доріг з посиланням на норми права, а також не повно з'ясовано всі обставини у справі.
Вияснення цих обставин має істотне значення для правильного вирішення спору.
Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Городищенської міської ради Черкаської області задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 26 березня 2008 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду іншим складом суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Гуменюк
Судді: В.М. Барсукова
В.Й. Косенко
Д.Д. Луспеник
М.П. Пшонка
|
|