Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 22 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (правонаступника відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк") про скасування наказу про дисциплінарне стягнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що працювала заступником керівника Вінницького регіонального управління Подільського міжрегіонального управління Департаменту мережі відділень відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Універсал Банк". 25 вересня 2008 року наказом № 1195-к на неї незаконно накладено дисциплінарне стягнення – оголошено догану, так як трудової дисципліни вона не порушувала та не є відповідальною за ведення кредитних справ і ідентифікаційної та контактної інформації клієнтів у технічних системах банку, а 13 листопада 2008 року наказом № 1450-к її незаконно звільнено з 14 листопада 2008 року, проте систематичного невиконання без поважних причин трудових обов’язків вона не допускала. Також роботодавцем не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, її попередню роботу та її звільнено під час тимчасової непрацездатності.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 2 квітня 2009 року позов задоволено. Скасовано наказ від 25 вересня 2008 року № 1195-к про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - оголошення догани та вона поновлена на посаді заступника керівника Вінницького регіонального управління Подільського міжрегіонального управління Департаменту мережі відділень відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк". На користь ОСОБА_1 стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 59 205 грн. 60 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 5 тис. грн. Розподілено судові витрати. Рішення в частині поновлення на роботі на стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 22 червня 2009 року рішення місцевого суду скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права і залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 з підстави, передбаченої п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків після застосування заходів дисциплінарного стягнення відповідає вимогам закону та роз’ясненням, даним у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 (v0009700-92) (з відповідними змінами) "Про практику розгляду судами трудових спорів".

Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_1 звільнена під час тимчасової непрацездатності були предметом перевірки апеляційного суду і не знайшли свого підтвердження. Встановлено, що позивачка звільнена з роботи наказом від 13 листопада 2008 року і в цей день вона була на роботі, а листок непрацездатності їй виданий 14 листопада 2008 року.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 22 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.