Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду від 30 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 31 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні квартирою,

У березні 2008 року позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 27 серпня 2005 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_5, від якого мають сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Ще до укладення шлюбу, з травня 2005 року, позивачка стала проживати з майбутнім чоловіком у квартирі, яка належала на праві власності його батьку. 27 жовтня 2005 року з дозволу власника квартири її було зареєстровано у даній квартирі. У вказану квартиру в подальшому був зареєстрований син ОСОБА_2. У квартирі також були зареєстровані, але не проживали відповідачі та їх дочка зі своїм чоловіком та дочкою. Наприкінці 2007 року у сім'ї почали виникати постійні сварки та непорозуміння, внаслідок чого позивачка з сином змушені були декілька разів ночувати у своїх батьків у м. Василькові. Повернувшись 30.12. 08 року до квартири, вона виявила, що зникли майже всі їх з сином речі, меблі та заощадження. В подальшому виявилось, що всі ті речі вивезла відповідачка ОСОБА_4 до свого помешкання у с. Віта - Поштова, щоб звільнити квартиру для здачі квартирантам. Посилаючись на те, що вона була вселена до квартири як член сім'ї власника квартири, позивачка просила вселити її до квартири. У травні 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із зустрічним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ще в липні 2007 року відповідачка припинила подружні відносини з їх сином та виїхала проживати до своїх батьків у м. Васильків. 04.03.08 року шлюб між ними розірвано. Крім того, посилались на те, що ОСОБА_4, як співвласниця придбаної з чоловіком у шлюбі квартири, не давала згоди на реєстрацію позивачки у вказаній квартирі. Крім того, її чоловік ОСОБА_3 давав згоду на тимчасову реєстрацію дружини сина у своїй квартирі, так як молодому подружжю не було де жити. Так як на даний час реєстрація позивачки у належній ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартирі перешкоджає останнім здійснювати своє право власності, то останні просили скасувати реєстрацію ОСОБА_1 у їх квартирі.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду від 30 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 31 березня 2009 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено. Зобов'язано відділ громадянства, паспортної та міграційної служби Києво - Святошинського РУ ГУ МВС України у Київській області скасувати реєстрацію ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постановлених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні квартирою, за касаційною скаргою на рішення Києво - Святошинського районного суду від 30 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 31 березня 2009 року.

Додані до скарги матеріали повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.