Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення та стягнення заборгованості за користування житлом за касаційними скаргами ОСОБА_2 та заступника прокурора м. Києва в інтересах ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду м. Києва від 5 листопада 2008 року,

У березні 2008 року закрите акціонерне товариство "Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" (далі - ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона") звернулось до суду з указаним позовом, зазначаючи, що ОСОБА_1 з сім'єю було надано жиле приміщення в гуртожитку для тимчасового проживання на період роботи, з якої останній звільнився за власним бажанням. Звільняти кімнати в добровільному порядку відповідачі відмовились. Крім того, відповідачі мають заборгованість за користування житлом у розмірі 3 900 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив виселити відповідачів з кімнат №№ 714, 715 у будівлі адміністративно-побутового корпусу по АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за користування житлом у розмірі 3 900 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 червня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 5 листопада 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з кімнат №№ 714, 715 у будівлі адміністративно-побутового корпусу по АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона" заборгованість за користування житлом у розмірі 3 900 грн. і судові витрати в розмірі 89 грн. 50 коп.

В обґрунтування касаційних скарг ОСОБА_2 та заступник прокурора м. Києва посилаються на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставлять питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_2 та заступника прокурора м. Києва в інтересах ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 5 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.