Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод при затвердженні технічної документації для складання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку за касаційною скаргою громадського комітету захисту законних прав громадян "Справедливість" в особі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2008 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який у процесі розгляду справи доповнив, посилаючись на те, що він є власником будинку АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці розміром 0,2578 га. У 2005 році він звернувся до Дмитрівської сільської ради із заявою про приватизацію земельної ділянки. Рішенням сесії сільської ради від 26 липня 2005 року йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації. Документацію для приватизації земельної ділянки було виготовлено, ним сплачені кошти за її виготовлення, однак сусіди, відповідачі у справі, відмовляються підписати акт узгодження меж земельної ділянки, мотивуючи відмову особистою неприязню до нього та наявністю спору про звільнення ним проїзджої частини тупика. Рішенням Дмитрівської сільської ради від 31 серпня 2007 року відмовлено в затвердженні технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку й запропоновано ОСОБА_1 вирішити це питання згідно зі ст. 103 ЗК України про добросусідство. Іншим рішенням Дмитрівської сільської ради від 9 жовтня 2007 року погоджено межі земельних ділянок усіх конфліктуючих сторін за умови, що сторони одночасно нададуть на розгляд і затвердження сільської ради акти узгодження меж та технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку. Позивач просив визнати недійсними пп. 2, 3 рішення Дмитрівської сільської ради від 31 серпня 2007 року та рішення цієї ж ради від 9 жовтня 2007 року, якими створено перешкоди на реалізацію його права на приватизацію земельної ділянки.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі громадський комітет захисту законних прав громадян "Справедливість" в особі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що пп. 2, 3 рішення Дмитрівської сільської ради від 31 серпня 2007 року та рішення цієї ж ради від 9 жовтня 2007 року відповідають вимогам закону, прийнятті в межах повноважень ради, не порушують прав позивача, тому немає підстав для визнання їх недійсними. Інші вимоги ОСОБА_1 не відповідають способам захисту цивільних прав.

З такими висновками судів погодитись не можна.

За правилами ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної місцевої ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 4 травня 1999 року (зі змінами), технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку не містить вимог погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Вирішуючи спір, суди зазначених вимог законодавства не врахували, дійшли необгрунтованих висновків, що оскаржувані рішення сільської ради не порушують права позивача, оскільки непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови сільської ради в затвердженні технічної документації.

У порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України суди неправильно застосували норми матеріального права, не з'ясували предмету позову, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин колегія суддів не може визнати судові рішення законними та обгрунтованими, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.