Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Донецька залізниця" (далі - ДП "Донецька залізниця"), територіального управління Держгірпромнагляду України по Донецькій області, третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дебальцеве, про зобов'язання внести зміни до актів форми Н-1, Н-5 за касаційною скаргою ДП "Донецька залізниця" на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 22 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 листопада 2007 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП "Донецька залізниця", територіального управління Держгірпромнагляду України по Донецькій області про зобов'язання внести зміни до актів форми Н-1, Н-5.

Зазначала, що 17 квітня 2006 року із її чоловіком ОСОБА_2, який працював сигналістом станції Дебальцеве-сортувальне Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці стався нещасний випадок, у результаті якого останній ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у лікарні, обставини і причини нещасного випадку викладені в актах форми Н-1 і Н-5 від 22 травня 2006 року. Причинами нещасного випадку, що стався з її чоловіком, зазначено в актах недотримання потерпілим правил безпеки при переході через залізничні колії. Провини посадових осіб і працівників станції, підприємства у даному нещасному випадку не вбачається.

Не погоджуючись із зазначеними висновками комісії ОСОБА_1 просила зобов'язати відповідачів внести зміни у зазначені акти, вказавши у розділі 7 акта Н-1 і розділі 4 акта Н-5 три основні причини смертельного травмування сигналіста ОСОБА_2:

- порушення ДП "Донецька залізниця" ст. 43 Конституції України, ст.ст. 4, 6 Закону України "Про охорону праці" у результаті дозволу обслуговування локомотивів, зайнятих на маневрових роботах, одним машиністом, що ускладнювало можливість машиніста ОСОБА_3 виконувати вимоги безпеки маневрів;

- порушення машиністом ОСОБА_3 вимог а. 15.24 ПТЄ залізниць України, п. 16.3.8. інструкції з руху потягів, п.п.3.1, 3.15 і розд.5 інструкції локомотивній бригаді, п. 2.5 інструкції про порядок роботи локомотивів, зайнятих на маневровій роботі, при обслуговуванні одним машиністом;

- порушення чергової по станції ОСОБА_4 п.п. 15.13, 15.23 ПТЄ залізниць України, п.п. 16.2.1, 16.3.1 інструкції з руху потягів і маневровій роботі на залізницях України, у результаті чого вона не забезпечила правильне розміщення і погодженість дій усіх працівників, що беруть участь у виробництві маневрів, не організувала маневрову роботу так, щоб були забезпечені безпека руху, особиста безпека працівників, зайнятих на маневрах, до числа яких відносився сигналіст ОСОБА_2

Також просила виключити з п. 1 р.4 і абз. 1 р. 6 акта Н-5, з п.п. 7, 10 акта Н-1 вказівку на причину нещасного випадку порушення законодавства по охороні праці сигналістом ОСОБА_2, зобов'язати відповідачів скласти акти форми Н-1 та Н-5 у повній відповідності із зазначеним.

Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 22 серпня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 листопада 2007 року, позов задоволено. Зобов'язано ДП "Донецька залізниця" внести наступні зміни у акт за формою Н-1 від 22 травня 2006 року про нещасний випадок на виробництві із сигналістом ОСОБА_2 та акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 22 травня 2006 року.

У розділі 7 акта Н-1 та розділі 4 акта Н-5 вказати три основні причини смертельного травмування сигналіста ОСОБА_2:

- порушення ДП "Донецька залізниця" ст. 43 Конституції України, ст. ст. 4, 6 Закону України "Про охорону праці" у результаті дозволу обслуговування локомотивів, зайнятих на маневрових роботах, одним машиністом;

- порушення машиністом ОСОБА_3 вимог п.15.24 ПТЄ залізниць України, п. 16.3.8. Інструкції з руху потягів, п.п. 3.1, 3.15 і розділу 5 Інструкції локомотивної бригади, п. 2.5 Інструкції про порядок роботи локомотивів, зайнятих на маневровій роботі, при обслуговуванні одним машиністом;

- порушення чергової станції ОСОБА_4 п.п. 15.13, 15.23 ТПП залізниць України, п.п. 16.2.1, 16.3.1 Інструкції з руху потягів в маневрової роботи на залізницях України, п.3.5 ТРА ст. Дебальцеве - сортувальне.

Виключено з п. 1 розділу 4 та абзацу 1 розділу 6 акта за формою Н-5, з п. 7 та п. 10 акта за формою Н-1 вказівку як на причину нещасного випадку порушення законодавства з охорони праці сигналістом ОСОБА_2

У розділі 6 акта за формою Н-5 слова: "Провини посадових осіб і працівників станції, підприємства в даному нещасному випадку не вбачається" замінити словами: "Причиною нещасного випадку, що відбувся 17 квітня 2006 року із сигналістом ОСОБА_2, з'явилося порушення адміністрацією ДП "Донецька залізниця" ст. 43 Конституції України, ст. ст. 4, 6 Закону України "Про охорону праці" у результаті незабезпечення повної безпеки учасників технологічного процесу по маневрових роботах, машиніста локомотива ЧМЄ-3 ОСОБА_3 та чергової по станції ОСОБА_4"

У п. 10 акта за формою Н-1 вказати осіб, що допустили порушення законодавства про охорону праці:

- ОСОБА_3 - машиніст локомотива, порушення .15.24 ПТЄ залізниць України, п. 16.3.8. Інструкції з руху потягів, п.п. 3.1, 3.15 і розділу 5 Інструкції локомотивної бригади, п. 2.5 Інструкції про порядок роботи локомотивів, зайнятих на маневровій роботі, при обслуговуванні одним машиністом;

- ОСОБА_4 - чергова по станції, порушення п.п. 15.13, 15.23 ТПП залізниць України, п.п. 16.2.1, 16.3.1 Інструкції з руху потягів в маневрової роботи на залізницях України, п.3.5 ТРА ст. Дебальцеве - сортувальне.

Зобов'язано відповідачів скласти акти за формою Н-1, Н-5 у повній відповідності із вказівками суду і видати їх ОСОБА_1

У касаційній скарзі ДП "Донецька залізниця" просить зазначені рішення суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і постановити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов, суду першої інстанції, з чим погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акти за формою Н-1, Н-5 у частині визначення причин нещасного випадку із сигналістом ОСОБА_2 є необ'єктивними.

Проте з такими висновками судів повністю погодитися не можна.

Відповідно до ст. ст. 212, 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (1112-2004-п) .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, встановлюючи причини нещасного випадку на виробництві, що стався з її чоловіком та зобов"язуючи відповідачів внести відповідні зміни в акти форми Н-5 та Н-1, суд не врахував того, що пунктами 42, 46, 51 Порядку передбачено, що з'ясування обставин і причин нещасного випадку, встановлення кола осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, складання акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 належить до компетенції спеціальної комісії, а не суду.

Відповідно до п. 59 Порядку, на який послався суд, у разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 рішення спеціальної комісії може бути оскаржено в судовому порядку. Законом не передбачено внесення змін до актів спеціальної комісії.

Зазначені порушення закону залишилися поза увагою апеляційного суду.

З огляду на викладене постановлені судами рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити частково.

Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 22 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 листопада 2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.