У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 200 9 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Пшонки М.П.,
суддів:
Берднік
І.С., Жайворонок Т.Є.,
Перепічая В.С., Мазурка В.А., -
розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою Виноградівської митниці на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції Закарпатської області, за касаційною скаргою Виноградівської митниці на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 13 вересня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2007 року Виноградівська митниця звернулась в суд із скаргою на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції Закарпатської області (далі - ВДВС Хустського РУЮ)
Митниця зазначала, що тривалий час у відділі державної виконавчої служби перебуває на виконанні виконавчі листи на виконання ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 14 липня 2005 року, якою зобов'язано ОСОБА_1 сплатити митниці суму несплаченого спеціального мита в розмірі 1 917 651 грн. 50 коп.
19 вересня 2006 року державний виконавець наклав арешт на рахунки ПП ОСОБА_1 у Харківській філії АКІБ "Укрсиббанк", на яких знаходяться кошти в сумі 156 161 грн.67 коп., але стягнення на цю суму грошей не звернуто.
Посилаючись на неправомірність дій державної виконавчої служби, яка тривалий час не направляє до банківської установи платіжну вимогу про стягнення коштів, Виноградівська митниця просила задовольнити скаргу та зобов'язати ВДВС Хустського РУЮ звернути стягнення на арештовані кошти боржника, які знаходяться на рахунку Харківської філії АКІБ "Укрсиббанк" у розмірі 156 161, 67 грн. шляхом направлення відповідної платіжної вимоги.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 13 вересня 2007 року, у задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі Виноградівська митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить постановлені у справі ухвали скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області 19 вересня 2002 року задоволено позов ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій посадових осіб Виноградівської митниці, які 30 липня 2002 року видали талон відмови № 8, а йому запропонували сплатити спеціальне мито у розмірі 31, 7 % від митної вартості автомобіля ВАЗ-2107, ввезеного ним на територію України, на підставі Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22 грудня 1998 року (332-14) ; визнано недійсними талон відмови № 8 від 30 липня 2002 року; п. 2 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-46/2002/52-49 від 12 липня 2002 року; заборонено Закарпатській митниці справляти спеціальне мито щодо імпорту товарів, зазначене в пункті 2 вказаного рішення; зобов'язано Закарпатську митницю здійснювати пропуск на митну територію України та митне оформлення автомобілів без справляння спеціального мита в розмірі 31,7% від вартості автомобілів, що надходять на адресу позивача; та стягнуто з Закарпатської митниці на його користь 50 грн. на відшкодування моральної шкоди. Допущено негайне виконання рішення, крім відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 5 лютого 2003 року рішення Хустського районного суду Закарпатської області 19 вересня 2002 року скасовано, провадження у справі закрито. У повороті виконання вказаного рішення суду Закарпатської митниці відмовлено.
Ухвалою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2005 року ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 5 лютого 2003 року у частині відмови у повороті виконання рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2002 року скасовано, а справу направлено до апеляційного суду для виконання вимог ст. 420 ЦПК України.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14 липня 2005 року допущено поворот виконання рішення Хустського районного суду Закарпатської області 19 вересня 2002 року, зобов'язано ОСОБА_1 сплатити Закарпатській митниці суму несплаченого спеціального мита в розмірі 1 917 651 грн. 50 коп.
Постановою державного виконавця ВДВС Хустського РУЮ Закарпатської області від 8 вересня 2005 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого на підставі ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 14 липня 2005 року, та запропоновано ОСОБА_1 виконати судове рішення в добровільному порядку до 15 вересня 2005 року.
19 вересня 2005 року постановою державного виконавця накладено арешти на рахунки ОСОБА_1 у Харківській філії АКІБ "Укрсиббанк", на яких знаходяться кошти у сумі 156 161, 67 грн.
Свій висновок про відмову в задоволенні заявлених вимог про визнання неправомірними дій ВДВС Хустського РУЮ Закарпатської області, який не направив платіжної вимоги до банківської установи з метою примусового стягненню коштів з розрахункового рахунку ОСОБА_1, суд виходив із відповідності дій державних виконавців ВДВС Хустського РУЮ Закарпатської області вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та зазначив, що вимоги позивача фактично зводяться до зміни способу виконання судового рішення.
Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна.
Ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені дії державного виконавця у разі невиконання без поважних причин його вимог про добровільне виконання по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії. У такому випадку державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. У разі невиконання судового рішення і після цього державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданних йому законом, а на боржника накладає штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій, якщо виконання може бути проведено у відсутності боржника; або повертає виконавчий документ суду і застосовує до боржника санкції та інші заходи, передбачені ст. 87 цього закону, якщо виконання не може бути проведено у відсутності боржника.
Проте, суд зазначених вимог закону не врахував та, у порушення вимог ст. ст. 10, 212, 213 ЦПК України, всебічно і повно не зясував обставини справи, не встановив причини невиконання ОСОБА_1 в добровільному порядку ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 14 травня 2005 року, чи надавався державним виконавцем боржнику повторно строк для добровільного виконання, чи може бути проведено виконання цього судового рішення у відсутності боржника. А тому його висновок про відповідність дій державного виконавця вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) є передчасним.
Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, також належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги Виноградівського митниці щодо помилковості такого висновку суду, хоча ці доводи заслуговують на увагу.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Виноградівської митниці задовольнити частково.
Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської обзбласті від 13 вересня 2007 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.П. Пшонка
Судді:
В . І.С. Берднік Т.Є. Жайворонок В.С. Перепічай В.А. Мазурок