Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Надія-Транс", компанії "Plazalux L.L.C.", третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання спростувати недостовірні відомості,

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства "Надія-Транс" (далі - ПП "Надія-Транс"), компанії "Plazalux L.L.C." про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання спростувати недостовірні відомості.

Зазначала, що 7 квітня 2006 року на перехресті вулиць Вишгородській-Полупанова в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої зіткнулися автомобіль Peugeot-407, н.з. НОМЕР_1, який належить їй на праві власності, та автомобіль Mersedes-Benz, н.з. НОМЕР_2, що знаходиться у володінні ПП "Надія-Транс", під керуванням ОСОБА_2

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2

Посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй завдано матеріальної та моральної шкоди, просила стягнути на її користь 113 792 грн. 35 коп. на відшкодування матеріальної шкоди; 50 746 грн. упущеної вигоди, оскільки належний їй на праві власності автомобіль на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані продажу компанії "Plazalux L.L.C.", яка в подальшому відмовилася укладати договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля, 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; 400 грн. витрат на проведення експертизи; 250 грн. витрат на транспортування автомобіля з місця дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, просила зобов'язати компанію "Plazalux L.L.C." спростувати недостовірні відомості, які порочать її честь, гідність і ділову репутацію та були поширені в листі № 01-17/04 від 17 квітня 2006 року.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПП "Надія-Транс" на її користь 113 792 грн. 35 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 50 746 грн. упущеної вигоди, 250 грн. витрат на транспортування автомобіля з місця дорожньо-транспортної пригоди, 400 грн. витрат на проведення експертизи, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. 1 700 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПП "Надія-Транс" просить скасувати зазначені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга ПП "Надія-Транс" підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 7 квітня 2006 року на перехресті вулиць Вишгородській-Полупанова в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль Peugeot-407, н.з. НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 та автомобіль Mersedes-Benz, н.з. НОМЕР_2, що знаходиться у володінні ПП "Надія-Транс", під керуванням ОСОБА_2 ОСОБА_2 є працівником ПП "Надія-Транс".

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15 травня 2006 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Установивши, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, який перебуває в трудових відносинах із ПП "Надія-Транс", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Крім того, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, поширену компанією "Plazalux L.L.C.", оскільки вищезазначені відомості стосувалися лише позивачки та були повідомлені лише особі, якої вони стосуються.

Висновки судів у цій частині відповідають установленим обставинам і вимогам матеріального закону, а викладене в касаційній скарзі цих висновків не спростовує.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення упущеної вигоди в сумі 50 746 грн., суди виходили з того, що позивачці були завдані збитки у вигляді упущеної вигоди.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Установлено, що між ОСОБА_1 та компанією "Plazalux L.L.C." 3 квітня 2006 року був укладений договір купівлі-продажу автомобіля Peugeot-407, н.з. НОМЕР_1.

Відповідно до листа № 01-17/04 від 17 квітня 2006 року компанія "Plazalux L.L.C." відмовилася від придбання автомобіля.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 в частині упущеної вигоди, суд першої інстанції не врахував, що упущена вигода - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене; не з'ясував, чи дійсно мала місце упущена вигода, та не мотивував, у чому полягали завдані позивачці збитки.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення упущеної вигоди підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу приватного підприємства "Надія-Транс" задовольнити частково.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2007 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування упущеної вигоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті - рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2007 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.