Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Костенка А.В.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Мостищанська сільська рада Макарівського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання права власності на неї; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішень сільської ради й державних актів на право власності на землю та за зустрічним позовом прокурора Макарівського району Київської області в інтересах ОСОБА_4 до Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_1, третя особа - Державна податкова інспекція в Макарівському районі Київської області, про визнання недійсним рішень сільської ради й державних актів на право власності на землю за касаційною скаргами прокуратури Київської області, ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 4 липня 2008 року,

У листопаді 2007 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили усунути перешкоди в користуванні належними їм на праві власності земельними ділянками та визнати на ці ділянки право власності, оскільки це право оспорюється відповідачами.

Не погодившись із заявленим позовом, ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов, в якому зазначив, що 25 червня 1993 року рішенням Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області йому надано під забудову земельну ділянку площею 0, 25 га, на якій він розпочав будівництво житлого будинку. У 2007 році він дізнався, що рішенням цієї ж ради від 4 лютого 2003 року в нього незаконно було вилучено вказану земельну ділянку та рішенням від 31 жовтня 2003 року надано її у власність ОСОБА_2

Прокурор Макарівського району Київської області звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_4 до Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області,ОСОБА_5, ОСОБА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи, незаконно рішенням Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області вилучили земельну ділянку і передали її у власність ОСОБА_1 Просив визнати незаконним вилучення в ОСОБА_4 земельної ділянки; визнати недійсними рішення Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області про вилучення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_1 та державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1; зобов'язати Мостищанську сільську раду Макарівського району Київської області надати дозвіл на приватизацію ОСОБА_4 указаної земельної ділянки.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 1 квітня 2008 року у задоволенні первісного позову відмовлено та частково задоволено зустрічні позовні вимоги в частині визнання недійсними рішення Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області від 4 лютого 2003 року про вилучення в ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельних ділянок площею по 0,25 га, що розташовані по вул. Польовій у с. Мостище Макарівського району Київської області. Визнано недійсними державні акти на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на право власності на земельні ділянки площею по 0,25 га, що розташовані по вул. Польовій у с. Мостище Макарівського району Київської області. Зобов'язано Мостищанську сільську раду Макарівського району Київської області розглянути заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4 про приватизацію зазначених земельних ділянок. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 4 липня 2008 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Усунено перешкоди в користуванні земельними ділянками, які належать ОСОБА_1, ОСОБА_2, площею по 0,25 га, що розташовані по вул. Польовій у с. Мостище Макарівського району Київської області, шляхом заборони ОСОБА_3, ОСОБА_4 користуватися цими земельними ділянками. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічних позовів відмовлено.

У касаційній скаргах прокуратура Київської області, ОСОБА_3 ставлять питання про скасування рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відмову в позові ОСОБА_3, ОСОБА_4, апеляційний суд виходив із того, що останні не отримали державного акта на право власності або право постійного користування на земельні ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України (2768-14) 1991 року.

Проте цей висновок суперечить вимогам закону й матеріалам справи.

Судом установлено, що рішенням Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області від 25 червня 1993 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 було виділено в постійне користування під забудову земельні ділянки площею по 0, 25 га, що розташовані по вул. Польовій в с. Мостище Макарівського району Київської області.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 були видані свідоцтва на забудову індивідуальної садиби від 31 серпня 1994 року (а. с. 38, 94) та акти на відведення в натурі присадибних земельних ділянок для будівництва житлових будинків (а. с. 39, 93). Однак подані ними заяви до сільської ради про приватизацію землі не були розглянуті.

На підставі отриманих документів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спорудили на відведених їм земельних ділянках побутове приміщення з листового металу з прибудовою, укриття для кухонної плити, завезли будівельні матеріали (фундаментні блоки й щебінь загальною вагою 150 тонн) і розпочали будівництво житлового будинку.

Зазначені обставини суд першої інстанції оцінив як такі, що підтверджують використання відповідачами за первісним позовом земельних ділянок за цільовим призначенням.

Проте рішенням Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області від 4 лютого 2003 року вказані земельні ділянки було вилучено у зв'язку з використанням їх не за цільовим призначенням і за систематичну несплату земельного податку. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розгляд цього питання сільською радою не повідомлялись.

Як убачається з листа Мостищанської сільської ради Макарівського району Київської області №20 від 24 березня 2008 року, відповідачі сплачували земельний податок до 2000 року, а з листа Державної податкової інспекції в Макарівському районі Київської області до суду вбачається, що податкової заборгованості із земельного податку в ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає, оскільки вони не перебувають у базі даних платників земельного податку.

17 березня 2003 року та 31 жовтня 2003 року земельні ділянки відповідачів за первісним позовом були надані у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і їм видано відповідні державні акти на землю.

Судом першої інстанції встановлено, що Мостищанською сільською радою Макарівського району Київської області порушено порядок припинення права користування земельною ділянкою, а саме вимоги ст. ст. 143, 144 Земельного кодексу України, згідно з яким примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку, якщо земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, а якщо виявляються порушення земельного законодавства землекористувачем, то державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі вказівку про усунення порушення в 30-денний термін. Якщо особа не виконала вказівку протягом вказаного терміну, державний інспектор накладає адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення порушення. У разі неусунення порушення земельного законодавства 30-денний строк державний інспектор звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Відповідно до ч. 10 ст. 149 Земельного кодексу України в разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що Мостищанською сільською радою Макарівського району Київської області при вилученні земельних ділянок у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в яких виникло право користування ними, було порушено порядок їх вилучення відповідно до чинного законодавства.

Безпідставно скасовуючи законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального права.

Ураховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги прокуратури Київської області, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 4 липня 2008 року скасувати, рішення Макарівського районного суду Київської області від 1 квітня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.