Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі - регіональне управління), треті особи: директор Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" Пандрак Сергій Богданович, Державна спеціалізована фінансова установа "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", ОСОБА_2, про визнання неправомірною бездіяльності, визнання права на отримання пільгового довготермінового кредиту та зобов'язання укласти кредитний договір за касаційною скаргою Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі - регіональне управління) на рішення Рівненського міського суду від 16 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 9 жовтня 2007 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до регіонального управління про визнання неправомірною бездіяльності регіонального управління, визнання права на отримання пільгового довготермінового кредиту та зобов'язання укласти кредитний договір.

Зазначала, що її сім'я з 24 жовтня 2002 року перебуває на обліку в позивача як кандидат на отримання кредиту на будівництво квартири, 7 жовтня 2003 року нею подана заява до регіонального управління про надання її сім'ї кредиту для будівництва квартири.

Посилаючись на те, що за її заявою відповідне рішення відповідачем у встановлені строки не прийнято, кредитний договір не укладено, чим порушено право сім'ї на отримання пільгового довготермінового кредиту на будівництво квартири, ОСОБА_1 просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Рівненського міського суду від 16 квітня 2007 року позов задоволено: визнано неправомірною бездіяльність регіонального управління щодо неприйняття рішення про надання сім'ї ОСОБА_1 пільгового довготермінового кредиту; визнано за сім'єю ОСОБА_1 право на отримання пільгового довготермінового кредиту на будівництво (реконструкцію) і придбання житла; зобов'язано директора регіонального управління укласти із сім'єю ОСОБА_1 кредитний договір.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 9 жовтня 2007 року змінено резолютивну частину зазначеного рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання директора регіонального відділення укласти з ОСОБА_1 кредитного договору, а саме зобов'язано регіональне управління укласти з ОСОБА_1 кредитний договір; у решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі регіональне управління просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, із чим погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачка має право на отримання пільгового довготермінового кредиту, вчинила всі необхідні для його отримання дії, проте відповідач безпідставно відмовився укладати з ОСОБА_1 кредитний договір.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до п. 19 Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла (далі - Положення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 29 травня 2001 року № 584 (584-2001-п) , рішення про надання кредиту приймається регіональним управлінням Фонду протягом місяця з дня прийняття документів за умови фактичного надходження кредитних ресурсів на його рахунки в органах Державного казначейства і підлягає погодженню з правлінням Фонду. У разі відмови в наданні кредиту регіональне управління Фонду повідомляє про це кандидата в місячний термін у письмовій формі. Це рішення може бути оскаржене кандидатом у встановленому законодавством порядку.

Отже, зазначеним Положенням передбачено як задоволення заяви про надання кредиту, так і відмова в задоволенні такої заяви за певних умов.

Відповідно до п. 22 Положення кредитний договір укладається після прийняття регіональним управлінням Фонду рішення про надання кредиту.

Крім того, Інструкцією про порядок визначення переваги в наданні пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла (далі - Інструкція), затвердженою наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 26 жовтня 2005 року № 2488 (z1355-05) , встановлено порядок визначення регіональним управлінням переваги в наданні пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла відповідно до Положення.

Заперечуючи проти позову, регіональне управління посилалося на те, що існує єдиний порядок надання пільгових, довготермінових кредитів, відповідно до якого рішення про надання чи відмову в наданні кредиту приймається за наявності відповідних умов, зокрема факту надходження кредитних ресурсів на його рахунки в органах Державного казначейства і підлягає погодженню з правлінням Фонду. Ураховуючи відсутність таких коштів на час звернення позивачки, рішення за її заявою не могло бути прийняте. Оскільки прийняття такого рішення передує укладенню кредитного договору, то і сам договір не укладався.

Крім того, відповідно до вимог Інструкції регіональне управління самостійно визначає переваги в наданні пільгових, довготермінових кредитів.

Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув і в порушення вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належним чином доводів відповідача не перевірив; не встановив, за яких умов і в якому порядку надається пільговий, довготерміновий кредит; не зазначив у рішенні обставин і доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про надання пільгового кредиту в установленому порядку та з дотриманням усіх вимог; не з'ясував, з яких причин регіональним управлінням тривалий час не приймалося рішення за заявою позивачки; у достатньому обсязі не вмотивував свого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Усупереч вимогам закону рішення ґрунтується на припущеннях.

Апеляційний суд на зазначене уваги також не звернув; у порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України в достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин та фактів, що спростовують такі доводи, змінивши лише резолютивну частину рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання директора регіонального управління укласти з ОСОБА_1 кредитний договір і зобов'язавши укласти такий договір із позивачкою регіональне управління.

За таких обставин постановлені судові рішення підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 16 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 9 жовтня 2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.