Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року,

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (далі - ВАТ "УСК "Дженералі Гарант") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивачка зазначала, що 9 жовтня 2005 року на вул. Галицькій в м. Івано-Франківську сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій зазнав технічних ушкоджень автомобіль марки "Полонез" під її керуванням. Посилаючись на те, що винною в дорожньо-транспортній особі особою є ОСОБА_2, позивачка просила стягнути з нього 6 089 грн. 80 коп. затрат, які вона понесла на ремонт автомобіля, а також 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" на користь ОСОБА_1 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 105 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, 40 грн. витрат на ремонт рульових тяг, 120 грн. за транспортування автомобіля та 17 грн. судових витрат. В решті позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з винної в дорожньо-транспортній пригоді особи затрат, які позивачка понесла на ремонт автомобіля, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що автомобіль позивачки дійсно зазнав в результаті дорожньо-транспортної пригоди технічних пошкоджень, але позивачка не надала суду належних доказів про розмір понесених нею затрат на ремонт автомобіля.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В обґрунтування позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди позивачка подала суду довідку про розмір затрат, які необхідно понести для відновлення технічного стану автомобіля (а.с. 7-8). Цей доказ містить інформацію щодо предмета доказування - розміру майнової шкоди, а тому суд помилково визнав його неналежним доказом.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині вирішення вимоги про відшкодування майнової шкоди і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.