Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою,

У листопаді 1999 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 посилаючись на те, що він є власником частин будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3 - власник частини будинку, частина будинку кожного з них має самостійний вихід на вулицю, однак відповідач своїм виходом не користується, використовує його як звалище, чим перешкоджає йому, позивачу, обслуговувати свою частину будинку, крім того, ОСОБА_3 захопив частину земельної ділянки й користується ділянкою, площа якої значно перевищує його частку у власності на будинок.

Позивач просив визначити між ним та відповідачем порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до їх часток у власності на будинок.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Під час розгляду справи судом проведено заміну відповідача ОСОБА_3 на ОСОБА_2, яка набула право власності на частину будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 20 травня 2008 року позов задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Автономно Республіки Крим від 5 лютого 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Апеляційного суду Автономно Республіки Крим від 5 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.