Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 11 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, третя особа - ЖБК "Мир - 177" Кіровського району м. Донецька, про розділ квартири та визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі з 27 серпня 1977 року, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно ордеру від 16.04.1990 року відповідачці на її сім'ю була надана квартира АДРЕСА_1. Квартира знаходиться у кооперативному будинку ЖБК "Мир - 177" Кіровського району м. Донецька. Квартира складається з трьох житлових кімнат площею 11 кв.м., 12,3 кв.м., 16,3 кв.м. Основним квартиронаймачем є відповідачка ОСОБА_1 Вказану квартиру сторони придбали за спільні кошти. Із сумісних заощаджень вони сплатити перший внесок, а повну вартість квартири вони сплатили, перебуваючи у шлюбі за сумісні кошти. Таким чином вважає, що має право на 1\2 частину даної квартири. Їх сім'я розпалась, між сторонами склались неприязні стосунки. Позивач з поважної причини не може проживати у спірній квартирі, а тому просить розділити вказану квартиру, виділивши йому на праві власності 1\2 частину квартири та визначити порядок користування даною квартирою, виділивши йому ізольовані кімнату площею 16,3 кв.м., а відповідачці з сином - площею 11 кв.м., 12,3 кв.м. Відповідачка звернулась до суду із зустрічним позовом, мотивуючи вимоги тим, що є членом ЖБК "Мир - 177". Первинний пайовий внесок на дану квартиру був сплачений особисто нею за її особисті гроші на суму 5312 крб., які їй дала її матір. Подальші внески сплачувались особисто нею, відповідач не брав участі у їх оплаті. Вважає, що квартира є її особистою власністю. Відповідач у червні 2005 року забрав з квартири особисті речі та перейшов проживати до іншої жінки, яка проживає по - сусідству. Відповідач не бере ніякої участі у оплаті комунальних послуг. Всі витрати несе позивачка за зустрічним позовом. Тому просила визнати відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від11 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2009 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Визначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить на праві власності по 1\2 частині вказаної квартири в ідеальному виразі. У решті позову ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постановлених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, третя особа - ЖБК "Мир - 177" Кіровського району м. Донецька, про розділ квартири та визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 11 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2009 року.

Додані до скарги матеріали повернути скаржниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.