Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 6 червня 2008 року,

У січні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що з 11 липня 2005 року він працював на посаді начальника відділення "Варвинське" філії "Чернігівське регіональне управління" закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"). Наказом від 19 грудня 2007 року його було звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Вважає звільнення незаконним, оскільки він трудових обов'язків не порушував.

Посилаючись на викладене, позивач просив поновити його на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

У процесі судового розгляду позивач відмовився від вимог про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 6 червня 2008 року, позов задоволено частково. Поновлено позивача на роботі на посаді начальника відділення "Варвинське" філії "Чернігівське регіональне управління" ЗАТ КБ "ПриватБанк". Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11 641 грн. 06 коп.

В обґрунтування касаційної скарги ЗАТ КБ "ПриватБанк" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 6 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.