Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1", про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1", Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради, приватного нотаріуса Буцикіної Лілії Олексіївни, орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права на користування жилим приміщенням, зобов'язання укласти договір найму жилого приміщення, визнання недійсними приватизації квартири, договору довічного утримання та реєстрації права власності на квартиру за касаційною скаргою ОСОБА_4на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2008 року,

У листопаді 2002 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання його таким, що втратив право користування квартироюАДРЕСА_1 посилаючись на те, що ОСОБА_2. у 1997 році був зареєстрований у цій квартирі, однак ніколи в ній не проживав і речей його у квартирі немає.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 6 травня 2003 року позов задоволено та визнано ОСОБА_2. таким, що втратив право на жилу площу в спірній квартирі.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2003 року рішення районного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У жовтні 2003 року ОСОБА_2. звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_3., комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1", Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради, приватного нотаріуса ОСОБА_5., орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права на користування жилим приміщенням, зобов'язання укласти договір найму жилого приміщення, визнання недійсними приватизації квартири, договору довічного утримання та реєстрації права власності на квартиру, посилаючись на те, що приватизація спірної квартири лише на ім'я ОСОБА_1. проведена з порушенням його прав, оскільки він виписаний з квартири незаконно. 5 липня 2003 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_3. було укладено договір довічного утримання, на підставі якого власником спірної квартири стала ОСОБА_3., яка ухвалою суду від 23 липня 2003 року визнана правонаступником ОСОБА_1.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2005 року в якості належного позивача за позовом до ОСОБА_2. про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, залучено Запорізьку міську раду, тому що на момент виникнення спірних правовідносин квартира мала статус державного житла.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 березня 2006 року в задоволенні позову Запорізької міської ради відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2. задоволено частково: визнано за ним право користування спірною квартирою; визнано частково недійсною приватизацію спірної квартири в частині приватизації 1/2 частки квартири; визнано частково недійсним договір довічного утримання, укладений 5 липня 2003 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_3., у частині переходу права власності на 1/2 частку квартири; визнано частково недійсною реєстрацію права власності на спірну квартиру в частині реєстрації 1/2 частки квартири; у задоволенні позовних вимог про зобов'язання укласти договір найму жилого приміщення відмовлено; стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_2. витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду, ОСОБА_2. оскаржив його в апеляційному порядку.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2006 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними приватизації спірної квартири й договору довічного утримання та зобов'язання укласти договір найму жилого приміщення скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2. задоволено. Визнано недійсними приватизацію спірної квартири та договір довічного утримання, укладений 5 липня 2003 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_3. Зобов'язано комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1" укласти із ОСОБА_2. договір найму на спірну квартиру. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2007 року як касаційною інстанцією зазначене рішення апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 липня 2007 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_3., яка померла 26 квітня 2007 року.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2007 року провадження у справі відновлено, а ухвалою суду від 15 листопада 2007 року залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_3.: ОСОБА_6. та ОСОБА_7.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 листопада 2007 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2008 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2008 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 березня 2006 року скасовано, провадження у справі закрито.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4. посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду від 24 червня 2008 року і передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення районного суду та закриваючи провадження у справі відповідно до вимог ч. 1 ст. 310 ЦПК України, апеляційний суд виходив із того, що спірні правовідносини після смерті ОСОБА_2. не допускають правонаступництва.

Проте з таким висновком апеляційного суду повністю погодитись не можна.

За приписом ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 310 ЦПК України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Однак зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційного суду вбачається, що суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення районного суду не перевіряв, ухвала не містить будь-яких мотивів апеляційного суду щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а також доводів апеляційної скарги, які знайшли своє підтвердження, та обґрунтувань із цього приводу.

Апеляційний суд не навів жодних висновків щодо законності чи незаконності рішення районного суду.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, і передчасно постановив ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі, тому ця ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 червня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.